Де нема Вітчизни
ДЕ НЕМА ВІТЧИЗНИ
Прилетіла з чужини
Пташка сизокрила,
Сіла у своє гніздо
І заговорила:
«Хоч яке б зерно смачне
В чужині не їла,
Не раділа я ні дня,
Навіть не погрілась.
Хоч яка би не була
Свіжа там водиця,
В чужині мені її
Вволю не напиться…»
Віщі пташчині слова
Гріх не пам’ятати.
Повторяли їх не раз
Наш татусь і мати.
Не забудь, дитино, й ти
Мудру приповідку:
«Де нема Вітчизни, там
Холодно і влітку».
Джерело: Жупанин Степан. Де нема Вітчизни : вірш / С. Жупанин // Стежинка-верховинка / С. Жупанин. – Ужгород, 2007. – С. 8.