Бюро знахідок
БЮРО ЗНАХІДОК
(уривок)
1
Будь ласка,
заходьте!
Скоріше заходьте!
Усе,
що згубили,
шукайте й знаходьте!
Я все покажу вам,
що є на полицях.
Ви тільки, будь ласка,
уважно дивіться.
Можливо,
на котрійсь
із наших полиць
ви знайдете те,
що згубили колись!
2
Отут перед вами –
загублена совість.
Гадаю, вона в нас
лише тимчасово:
без неї ж не можуть
дорослі та діти
і тижня прожити
на білому світі...
Згубив її хлопець,
який тишком-нишком
надворі
малому підставив підніжку,
у іншого хлопця
м'яча одібрав,
сусідці по парті
малюнок порвав.
А тільки
питають у нього:
– Навіщо?! – Провину
він звалить одразу
на інших,
тому
ні в дворі з ним,
ні в класі не грають…
Гадаю,
він скоро
до нас завітає!..
Ну от, подивіться,
а що вам казав я!
Уже поспішає по совість
хазяїн!
– Ця совість, я бачу,
належить тобі?
Будь ласка, бери,
але більш не губи!
3
А тут на полиці –
роззява з роззяв,
найкращий ловець
і винищувач гав.
Давно вже
усе він забув і проґавив:
забув,
що він має обов'язки
й справи,
забув десь портфель,
авторучку красиву,
забув і про те він,
що мама просила.
А якось на ґаву
так рота роззявив,
що сам загубив себе,
бідний роззява!
Ще й досі
дивується всюди народ:
од хлопця зоставсь
лиш роззявлений рот...
Як тільки зустріне його
хтось із вас,
скажіть,
щоб зайшов за собою
до нас.
4
Ця купа велика –
загублений час.
Боюся, що й місця
не вистачить в нас...
Ось – час для навчання,
загублений в школі, –
його вже, напевно,
не вернеш ніколи!
Тут – час допомоги
і мамам, і татам,
який у розвагах
втрачали завзято.
Там – час для зарядки,
що в ліжках згубили
і разом зі спортом
у ліні втопили...
Тут стільки часу
погубили невчасно,
що я вже й не знаю,
куди його класти!
Напевно,
мені доведеться
на дверях
скоріше прибити
табличку фанерну,
щоб з неї
нарешті довідався кожний:
«Загублений час
повернути не можна!»
Джерело: Костецький Анатолій. Бюро знахідок : [уривок з вірша] / А. Костецький // Нас батьки не розуміють / А. Костецький. – Київ, 1991. – С. 24.