Back

Літній ранок



                                                      Літній ранок

 

  Джмелі спросоння — буц! —

  лобами!

  Попадали, ревуть в траві.

  І задзвонили над джмелями

  Дзвінки-дзвіночки лісові.

 

Повільне сонце на тумані

До проса випливло з води,

Де на пташинім щебетанні

Тинявся малиновий дим.

 

Лиш сонях спав, хоча й не мусив,

І ось за те, аби він знав,

Важкий ячмінь медовим вусом

Бджолу за лапку лоскотав.

 

У картузах із парусини

Комбайн комбайнові гукав:

— То що ж косить?

Воно — все синє!

Де льон? Де небо? Де ріка?

 

   Джерело: Вінграновський Микола Степанович. Літній ранок : вірш // У Неквапи білі лапи : оповідання та вірші / М. Вінграновський ; худож. П. Гулин, Н. Кирилова. – Київ, 1989. – С. 25.