По гриби
По гриби
Оповідання
Мишко і його сестричка Люба пішли з бабусею по гриби. В лісі розбрелися між дерев, перегукуються.
Угледів Мишко товстенького, присадкуватого грибка, зрізав ножиком і до Люби бігцем, щоб похвалитися. Аж бачить, у Любиному козубку ще більший гриб лежить. Ніжка струнка, довга, а капелюшок червоний-червоний, у білу цяточку.
Заздрісно стало Мишкові. Підкрався він до сестрички та хап у неї гриба, а їй натомість свого вкинув.
— Віддай! – мало не плачучи, просить Люба.
А Мишко бісики очима пускає, ще й дражниться:
— Та я його он під тим кущиком знайшов.
Підійшла до них бабуся. Зазирнула в Любин козубок, усміхнулася:
— Ну й чудовий у тебе боровичок! З усіх грибів гриб!
— А в мене ще чудовіший! – похвалився Мишко.
— А твого викинути треба, – сказала бабуся. – Це отруйний мухоморисько.
Джерело: Вовк Борис. По гриби / Б. Вовк // Лисиччин місток : оповідання та казки / Б. Вовк. – Київ, 1985. – С. 9.