Під щедрий вечір
ПІД ЩЕДРИЙ ВЕЧІР
Такий на кухні аромат,
аж млосно у повітрі.
Мак для куті втирає брат
у глиняній макітрі.
А я слідкую раз у раз,
чи не димить із печі...
Щороку так буває в нас,
коли під щедрий вечір.
В кімнаті стіл накритий вже,
для кожного готові:
тарілка, вилочка з ножем
й серветка паперова.
В однім кутку – сніпок-дідух,
у другому – ялинка.
Від пампушків – солодкий дух,
аж набігає слинка!..
Поласував би, та не слід...
Тоді, як нам у двері
постукають бабуся й дід,
всі сядем до вечері.
Стару традицію, мов світ,
ми бережем як святість:
коли живі ще баба й дід –
їм перше місце в хаті!
Щедрівок вивчив я аж сім!
Ще буду більше знати,
щедрівки треба знати всім,
хто піде щедрувати.
Джерело: Хоросницька Марія Василівна. Під щедрий вечір / М. Хоросницька // Матусина радість : вірші / М. Хоросницька. – Львів, 1991. – С. 40.