Назад

На уроці математики



На уроці математики

Він до класу зайшов неквапливо,

крейду взяв і, немов чарівник,

вивів числа на дошці красиво:

— Ось вам ділене, частка, дільник.

 

Заспівало нам слово доданок,

мов дударик заграв на дуду;

 а дільник — як щільник із дуплянок,

 що дідусь нам зібрав у саду.

 

Частка, множник, добуток, остача —

квітів жмутик, і бджілка гуде;

оживають слова — і задача

веселіше до розв'язку йде.

 

Зачаровані мовним розмаєм,

що росою спадає з розгіль,

ми в учителя щиро питаєм:

— А відкіль це буяння? Відкіль?

 

— Від землі слова рідного соки, —

усміхнувсь він, скінчивши урок. —

Це — поезії небо високе,

що людину зове до зірок.

Джерело: Білоус Дмитро. На уроці математики / Д. Білоус // Рідні небеса : вірші / Д. Білоус. – Київ, 2005. – С. 45.