Назад

Їжачок



Їжачок

Ми ходили по долині,

Між ромашок-зірочок,

Ми принесли у хустині

Сто сердитих колючок.

 

Сто сердитих колючок —

Це такий наш їжачок.

 

Частували молоком,

Він згортається клубком.

Принесли йому жуків,

І дивитись не хотів.

 

Показать його просили,

Що це в нього — хвіст чи ніс?

Він наїжився щосили

І під кошика заліз.

 

Ну, не хочеш — І не треба,

І не глянемо на тебе!

Він до вечора сидів,

Показатись не хотів.

 

Із газети впав листок

Біля кошика в куток.

Тільки раптом скік-поскік —

Ворухнувся та й утік.

 

Впала мамина хустина,

Біля кошика лягла.

І хустина, мов пір’їна,

По підлозі попливла.

 

— Ой, лови! Ой, лови!

 Ходять речі, як живі!

 

Упіймали ми хустину.

—  Ти не будь така швидка!

Розмотали ми хустину

І уздріли їжака.

 

От їжак - їжачок, —

Сто сердитих колючок!

Джерело: Пригара Марія. Їжачок / М. Пригара // Жовтеня. — 1940. — № 8. — С. 24.