Правило психології

     Юля знайшла у своїй поштовій скриньці шматок листка, вирваного з якогось зошита, де неакуратним почерком її найліпшої подруги було написано декілька рядків.
     "Вибач, що не піду з вами на дискотеку, хоча я обіцяла. Просто не зможу. Я далі жити так не хочу. Хлопці з мене глузують і дістає Ігор. Я в кімнаті вже вимкнула світло і розстелила ліжко, пігулки лежать на столі. Я вас усіх дуже люблю, пам'ятайте, якою я була за життя. Передавай привіт усім, а особливо Ігорю. Ваша Ася.
     Бігти її рятувати було би безглуздо, адже це п'ятий лист на таку тематику від неї. І, зрештою, набридло кожного дня вислуховувати дике ниття Асі із-за того недолугого Ігоря і думати за що високу симпатичну біляву дівчину, очі якої блищать, ніби спілі черешні на сонці, не люблять так хлопці?
     Просто ще на першому курсі університету Юля вивчила просте правило психології, що самогубець ніколи не попереджає і нікому не показує, коли збирається покінчити з життям. А листи подруги - лише спосіб звернути увагу і викликати жалість у оточуючих.
     Тим часом Асю грів не лише подих вечора через відчинене вікно у кімнаті, а й сльози, які плавно стікаючи по щокам, ледь торкнувшись підборіддя, падали на смішного, рожевого плюшевого ведмедика, якого дівчині власноруч зшила мати. Десяту пігулку запила водою. Ніхто не стукає чомусь у двері, аби врятувати і не намагається зупинити - значить, нікому не потрібна. І сльози капають з новою силою від співчуття до себе. "Ігор", - вона шепоче кохане і водночас ненависне ім'я хлопця, з яким навіть не зустрічалася. Стискає щось горло, ледь чутне схлипування, чомусь болить страшенно голова. "Потрібно випити три літри солоної води, аби знудило, - думає Ася, - та, зрештою, я ковтала вже цю гидоту і наступного ранку почувалася добре".
     Страшно… І уже хочеться ковтати не смерть, сховану в ліках, а свіже повітря життя. "Просто потрібно поспати, - промайнула у дівчини думка, - і усе буде гаразд, як і минулого разу…"
     На похоронах найкращої подруги у Юлі не виходило з голови лише оте правило, яке вона вивчила ще на першому курсі престижного дорогого університету на факультеті психології.

А що Ви думаєте з цього приводу?
Якщо Ви хочете написати нам листа, натисніть тут

До початку розділу
До сторінки Державної бібліотеки України для дітей