Лотоцький Антін Львович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Лотоцький Антін Львович

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

13 січня 1881

дата смерті

28 травня 1949

Географічний аспект

місце народження

с. Вільховець, нині — Бережанського р-ну Тернопільської обл.

місце смерті

м. Львів

місця перебування

Бережани, Рогатин, Львів

Увійшов в коло дитячого читання

Дитячий письменник

Письменник

Поет, прозаїк, журналіст, видавець. У його доробку майже тринадцять книг оповідань, сценічних картин, віршів, повістей. Разом із прозаїком Миколою Угрином-Безгрішним видав «Коротку граматику української літературної мови» (1936). У 1991 р. перевидано збірки його історичних оповідань «Княжа слава», «Хрест над Дніпром», повість «Кужіль і меч».

Основні дефініції щодо постаті

Педагог, громадський діяч. 1946 року прийнятий до Спілки письменників України

Нагороди, звання, відзнаки     

Ім'я Антона Лотоцького носить гімназія у м. Снятин і вулиця, на якій вона розташована. У 1993 році вулиця Аджарська у Львові отримала назву на честь Антона Лотоцького

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Антін Львович Лотоцький [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Лотоцький_Антін_Львович (дата звернення: 04.04.2023). — Назва з екрана.

Антін Львович Лотоцький [Електронний ресурс] // УКРЛІТ.ORG : [вебсайт]. — Режим доступу: http://ukrlit.org/lototskyi_antin_lvovych/ (дата звернення: 04.04.2023). — Назва з екрана.

Лотоцький Антін Львович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-56529 (дата звернення: 04.04.2023). — Назва з екрана.

Лотоцький Антін Львович [Електронний ресурс] : біографія // УкрЛіб : [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1896 (дата звернення: 04.04.2023). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Усі письменники і народна творчість: довідник / Н. Черсунова [та ін.]. — Київ : Майстер-клас, 2007-2008. — [С. 190-192].

Більчук М. Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і творчість / М. Більчук ; дизайн С. Бєдної. — 2-е вид., змін. і допов. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2014. — [С. 92-93].

Кодлюк Я. Розповіді про письменників : посіб. для вчителя почат. кл. /  Я. Кодлюк, Г. Одинцова. — 3-є вид. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. —  [С. 51-52].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Вільшенко Я. Казка про шевчика Копитка та про качурика Квака / А. Лотоцький ; образки А. Манастирського. — Львів : Світ дитини, 1924. — 32 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; Кн. 47).

Вільшенко Я. Коник Стрибунець : сцен. гра для дітей в одній дії / А. Лотоцький ; [обкл. та мал. А. Манастирського]. — Львів : Світ дитини, 1922. — 28 с. : іл. — (Діточа бібліотека. Репертуар «Діточого театру» ; Кн. 11).

Вільшенко Я. Червона Шапочка : драмов. казка в 2-х д. / А. Лотоцький ; іл. А.Манастирського; муз. мотиви М.Гайворонського. — Львів : Світ дитини, 1921. — 47 с. : іл., ноти. — (Діточа бібліотека ; Кн. 6). — Вид. бібліогр.: 2-3-я с. обкл., с. 48.

Лотоцький А. Вільгельм Тель / А. Лотоцький ; на основі іст. переказу переповів А. Лотоцький ; іл. У. Баура. — Львів : Світ дитини, 1921. — 52 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; Книжечка 7).

Лотоцький А. Історичні оповідання : збірка / А. Лотоцький ; образки виконав М.Фартух. — Львів : Світ дитини, 1933. — 64 с. : іл., портр. — (Діточа бібліотека ; Кн. 146).

Лотоцький А. Лицар Добриня : (на основі стародавної билини) / А. Лотоцький ; образки В. Цимбала. — Львів : Світ дитини, 1927. — 31 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; Книжечка 73).

Лотоцький А. На світанку : легендарне оповід. про початки Києва / А. Лотоцький ; образки М. Фартуха. — Львів : Світ дитини, 1935. — 64 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; Книжечка 166).

Малі герої : карт. з життя дітей / з творів Е. Амічіса та І. Педерцані ; пер. А. Лотоцький ; [мал. П. Ковжун]. — Київ ; Львів : Молода Україна, 1923. — 210 с. : іл. — (Бібліотека «Молодої України» ; Т. 4).

Сервантес М. Високодумний лицар Дон Кіхот із Манчі. Т. 1 / М. Сервантес ; переповів для молодіжи А. Лотоцький. — Київ ; Львів : Молода Україна, 1924. — 188 с. : іл. — (Бібліотека «Молодої України» ; Т. 4).

Сервантес М. Високодумний лицар Дон Кіхот із Манчі. Т. 2 / М. Сервантес ; переповів для молодіжи А. Лотоцький. — Київ ; Львів : Молода Україна, 1925. — 336 с. : іл. — (Бібліотека «Молодої України» ; Т. 6).

Іконографія

Електронні ресурси

Біографічна довідка

Донедавна ім’я цього талановитого і надзвичайно плідного письменника, журналіста, видавця, педагога й громадського діяча було маловідоме сучасним читачам. Його творчість випала з уваги українського літературознавства і критики, його твори не видавали. А найбільшим «злочином» Антона Лотоцького було те, що він добровільно став у лави Українських Січових Стрільців і поряд з іншими письменниками воював за державність України.
Антін Лотоцький народився 13 січня 1881 р. у с. Вільховець, нині — Бережанського району, в сім’ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького.
Літературний талант в Антона проявився рано. Уже під час навчання в Бережанській українській гімназії він разом із братом Володимиром видав гумористичний журнал «Небелиці».
Вступив на філософський факультет Львівського університету, слухав курс лекцій з історії України, співпрацював із редакцією щоденника «Діло», продовжував займатися літературною працею. Тоді вийшли з друку його перші книжки оповідань, легенд і переказів («Цвіти з поля» (1907), «Ведмедівська попівна» (1909), його історична повість із часів Хмельниччини «Триліси» (1910).
У 1911 р. А. Лотоцький став учителем гімназії у Рогатині. Працюючи тут, продовжував постійно займатися літературною творчістю. Опублікував книжку нотаток «Пішки на гору Маркіяна» (1912), дослідження «Тарас Шевченко в німецьких перекладах» (1914), що й досі не втратило своєї вартості.
Після початку Першої світової війни у 1914 р. створив ідеологічний, культурно-просвітницький відділ легіону Українських Січових Стрільців під назвою «Пресова кватира». Гідне місце серед її діячів займав А. Лотоцький. Під різними псевдонімами (Тото-Долото, Самособою не Руданський) він поміщав свої твори майже в усіх виданнях «Пресової кватири». Був співредактором стрілецьких часописів.
Після війни А. Лотоцький повернувся у гімназію в Рогатині. Вчителюючи, видав кілька своїх книжечок: «Пан Коцький», «Вільгельм Тель» (обидві у 1920 р.), «Смертне зілля», «Червона Шапочка», «Чорнокнижник з Чорногори» (всі у 1921 р.), український вертеп «Віфлеємська зоря», сценічний образок «Гостина св. Миколая», сценічну гру «Коник-стрибунець» (всі у 1922 р.) та ін. У 1923 р. залишив учительську працю, щоб займатися насамперед письменницькою і видавничою діяльністю. Разом із Миколою Угрином-Безгрішним вони того ж року заснували у Рогатині видавництва «Журавлі», «Сині дзвіночки», видавали журнал «Рогатинець» — орган Українського педагогічного товариства. У ньому було вміщено гостросюжетні твори А. Лотоцького.
Свої вірші він підписував псевдонімом «Я. Вільшанко»; публіцистичні твори на потребу дня — «Лотон»; байки і сатири — псевдонімом «Тото-Долото». Одну за одною видавав книги: повість «Наїзд обрів» (1923), «Пригоди Лиса Микити», «Казка про Шевченка…» (обидві у 1924 р.), «Сон місячної ночі», «Царівна-жаба», повість «Кужіль і меч» (1927), сценічна картина «В ніч святого Миколая» (1931), «Відкриття Канади», «Іван і Гануся. Драматична казка» (обидві у 1932 р.), «Історичні оповідання», «Перша проща» (обидві у 1933 р.).
Неоціненною заслугою А. Лотоцького була його участь у львівському часопису «Світ дитини». Жодне число журналу не обходилося без віршів, оповідань, драматичних сценок, які належали перу нашого земляка. А. Лотоцький як знавець багатьох іноземних мов ознайомлював українських дітей із кращими зразками світового письменництва. У цьому ж виданні письменник надрукував цикл краєзнавчих оповідань.
У 1934 р. А. Лотоцький видав 4 томики «Історії України для дітей». Того ж року побачили світ «Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову», оповідання «Три побратими» та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, географічно-пізнавальні оповіді: «На світанку», «Козак Гайда»; легендарне оповідання про початки Києва (1935); «Княжа Галиця» (1936); «Отрок князя Романа»; «Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.» та інші. А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші «Пригоди Ромка Помка» (1938); цикл оповідань із вітчизняної історії «Було колись на Україні» (кн. 1-5, 1934-1938); поема «Золоті ворота» (1937); книга «Сім чудів світу» (1939). Крім того, у співпраці з М. Угриним-Безгрішним вийшов підручник «Коротка граматика української літературної мови», який був надрукований у Рогатині двома виданнями (1936, 1938).
Напередодні Другої світової війни А. Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок — «Княжа слава». Вийшла вона вже під час німецької окупації — 1942 р. в «Українському видавництві» (Краків - Львів). Крім того, у творчому доробку письменника — низка літературно-критичних та мовознавчих досліджень, науково-популярні, публіцистичні статті та інші твори.
1946 р. А. Лотоцького прийняли у Львові до Спілки письменників України. Помер письменник 28 травня 1949 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Повернення творчості А. Лотоцького до сучасних читачів активно розпочалось у 1991 р.