Кибальчич Надія Костянтинівна

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Кибальчич Надія Костянтинівна

псевдоніми

Надія К.

криптоніми

Н.К., Н. Максименко

Роки життя

дата народження

26 квітня 1878

дата смерті

19 вересня 1914

Географічний аспект

місце народження

містечко Ясногород на Житомирщині

місце смерті

м. Кагарлик, нині — Київська обл. Похована у селі Трипілля — нині Обухівського району Київської області

місця перебування

Лубни, Київщина, Італія, Австрія

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Українська поетеса, прозаїк

Основні дефініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Кибальчич Надія Костянтинівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кибальчич_Надія_Костянтинівна (дата звернення: 30.10.2023). — Назва з екрана.

Кибальчич Надія Костянтинівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11872 (дата звернення: 30.10.2023). — Назва з екрана.

Комарівська Н. Прозовий доробок Надії Кибальчич про народного вчителя в контексті розвитку українського письменства кінця ХІХ – початку ХХ століття [Електронний ресурс] / Н. Комарівська // Молодий вчений. — 2018. — № 5.2. — С. 12-17. — Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/5.2/3.pdf.

У фондах НБУ для дітей:

Дивосвіт «Веселки» : в 3 т. Т. 1 : Українська література / упоряд. та бібліогр. довідка Б. Чайковського та ін. ; передм. І. Бойко ; худож. оформ. М. Пшінки ; упоряд. Фотоіл. В. Зайцевої. — Київ : Веселка, 2004. — 631 с. : іл. — [С. 522-528].

Вороний М. Твори / М. Вороний ; упоряд., підготов. текстів, передм. та прим. Г. Вервеса. — Київ : Дніпро, 1989. — 687 с. — [С. 648-651].

Кибальчич Н. Спогади кота Сивка : казки та оповід. / Н. Кибальчич ; упоряд. та передм. О. Таланчук ; худож. Є. Крига. — Київ : Веселка, 1993. — 151 с. : іл. — [С. 5-8].

Бібліографія

У фонді відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:

Кибальчич Н. Дитячі оповідання / Н. Кибальчич. — Київ : [б. в.], 1914 (Київ : Друкарня 1-ї Київської Друкарської Спілки). — 67 с. : іл.

Кибальчич Н. З моїх спогадів : як я колись й собі хотіла писати історію / Н. Кибальчич. — Львів : Видання Українського Педагогічного Товариства, 1917 (Львів : Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка). — 32 с. : іл.

Амічіс Едмондо де. Добрий син / Де Амічіс, Едмондо ; з італ. пер. Н. Кибальчич. Бозя /Д. Лепкий. — Чернівці : Накладом «Бібліотеки для молодежи», 1911 ([Чернівці] : Друкарня «Руської Ради» ). — 66 с. : іл.

Іконографія

Кибальчич Надія Костянтинівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кибальчич_Надія_Костянтинівна (дата звернення: 30.10.2023). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Кибальчич Надія Костянтинівна — українська поетеса, прозаїк.
Народилася 8 травня 1878 року в містечку Ясногород на Житомирщині в письменницькій родині. Мати Надії Костянтинівни — Надія Матвіївна Кибальчич — українська письменниця (псевдонім Наталка Полтавка). У дитинстві Надійка жила на Полтавщині у діда М.Т. Симонова (М. Номиса) — відомого українського етнографа й фольклориста. У 1894 році майбутня письменниця закінчила Лубенську гімназію.
Проти волі матері 16-річною Надія Кибальчич вийшла заміж за лікаря Козловського. Через хворобу чоловіка (сухоти) подружжя п’ять років мешкало в Італії та Австрії.
Друкуватися Надія Кибальчич почала з 1899 року. В журналах та альманахах з’явилися її віршовані твори. Під впливом Лесі Українки, з якою вона перебувала в дружніх стосунках, Н. Кибальчич висловлює в окремих своїх поезіях надію на визволення трудящих від соціального гніту. Після повернення з-за кордону Н. Кибальчич оселяється на Київщині, пише ряд поезій, оповідань, спогадів-вражень про італійське життя. 1913 року виходить у світ перша збірка віршів під назвою «Поезії», а через рік книжка оповідань. Тематика творів Надії Кибальчич досить різноманітна. Її хвилювала соціальна нерівність і незахищеність, а особливо доля дитини. Надія Костянтинівна тонко відчувала природу і опоетизовувала її. Найвідоміший твір Надії Кибальчич для дітей — казка «Спогади кота Сивка». З цієї казки, а також з оповідання «Як я колись й собі хотіла писати історію» діти дізнаються багато цікавого про життя тварин, їхню поведінку. Письменниця переконує нас у тому, що кожна жива істота, кожна тварина має свою вдачу, свої звички, особливості й потребує не лише їжі й тепла, а й ласки, уваги, любові. Ідеал письменниці — гармонія природи, живого світу і людської душі.
Смерть чоловіка стала причиною її самогубства 19 вересня 1914 року. Похована у селі Трипілля — нині Обухівського району Київської області.