Кандиба Олександр Іванович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Олесь Олександр Іванович

псевдоніми

Олександр Олесь

криптоніми

Роки життя

дата народження

5 грудня 1878

дата смерті

22 липня 1944

Географічний аспект

місце народження

Білопілля, що на Сумщині

місце смерті

Прага, Протекторат Богемії та Моравії

місця перебування

Харків, Київ, Крим, Гуцульщина, Будапешт, Відень, Берлін, Прага

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов у коло дитячого читання

Письменник

Український письменник, поет, драматург, представник символізму

Основні дефініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

2010 року в Білопіллі встановлено пам’ятник Олександру Олесю.
Вулиці, названі на честь Олександра Олеся, існують у багатьох населених пунктах України.
З метою підтримки та популяризації кращих зразків лірики в сучасній українській літературі та увіковічення пам’яті видатного поета, уродженця Сумської області Олександра Олеся, громадська організація «Сумське земляцтво у місті Києві» заснувала щорічну Всеукраїнську літературну премію імені Олександра Олеся.

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Гарбар Л. Олександр Олесь [Електронний ресурс] : співець української душі / Л. Гарбар // Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського : [вебсайт]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/6321 (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Дудіна Т. Олександр Олесь: коротка біографія [Електронний ресурс] / Т. Дудіна // ОСВІТА.UA : [вебсайт]. — Режим доступу: https://osvita.ua/school/biography/90995/#google_vignette (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Народився Олександр Олесь [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/5/narodyvsya-oleksandr-oles (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Нелипа Г. До 145-річчя Олександра Олеся (1878–1944), українського поета і драматурга [Електронний ресурс] / Г. Нелипа // Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого : [вебсайт]. — Режим доступу: https://nlu.org.ua/vustavki.php?id=1249 (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Олександр Олесь [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_Олесь (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Олесь Олександр [Електронний ресурс] : біографія // УкрЛіб : [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1744 (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Голомб Л. Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський : монографія / Л. Голомб. — Ужгород : Ліра, 2011. — 182 с. : портр. — [С. 13-88].

Гроно нездоланих співців : літ. портр. укр. письменників ХХ ст., твори яких увійшли до оновл. шк. програм : навч. посіб. для вчителів та учнів ст. кл. серед. шк. / упоряд. В. Кузьменко. — Київ : Укр. письменник, 1997. — 285 с. — [С. 27-34].

Земляки : альм. Сумс. земляцтва в Києві. Вип. 5. — Суми : Собор, 2009. — 295 с. : фотоіл., портр. — [С. 63].

Історія української літератури, XX - поч. XXI ст. : навч. посіб. : у 3 т. Т. 1 / В. Кузьменко [та ін.] ; за ред. В. Кузьменка. — Київ : Академвидав, 2013. — 588 с. : портр. — [С. 48-56].

Качуровський І. Променисті сильвети : лекції, доп., ст., есеї, розвідки / І. Качуровський ; передм. М. Слабошпицького. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2008. — 766 с. : 1 портр. — [С. 176-190].

Коцюбинська М. Листи і люди : роздуми про епістоляр. творчість / М. Коцюбинська. — Київ : Дух і літера, 2009. — 582 с. : портр. — [С. 462-478].

Кочур Г. Література та переклад. Т. 1 : Дослідження. Рецензії. Літературні портрети. Інтерв'ю / Г. Кочур ; упоряд. А. та М. Кочури ; передм. І. Дзюби, Р. Зорівчак. — Київ : Смолоскип, 2008. — 612 с. : 1 портр. — [C. 281-282].

Одарченко П. Видатні українські діячі : ст., нариси / П. Одарченко ; передм. Р. Харчук. — Київ : Смолоскип, 1999. — 320 с. — [С. 83-100].

«Я ще вернусь...» : Олександр Олесь і Білопільщина / О. Ткаченко ; Сумський державний університет. — Суми : Вид-во СумДу, 2008. — 216 с. : портр., фотогр.

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Лонгфелло Г. Пісня про Гайавату : у віршах : ілюстр. вид. / Г. Лонгфелло ; [пер. О. Олеся]. — [Катеринослав] : Держ. вид-во України, 1923. — 250 с. : іл.

Олесь О. Івасик-Телесик : (казка в 5-ти карт.) / О. Кандиба ; рис. проф. Дидишка ; обкл. І. Мозалевського. — Київ ; Прага ; Львів, 1925. — 68 с. : іл.

Олесь О. Лісовий цар Ох : казка в трьох картинках / О. Кандиба. — Прага, 1938. — 24 с.

Олесь О. По дорозі в Казку : (етюд на 3 карт.) / О. Кандиба. — Київ : [б. в.], 1910. — 39 с.

Іконографія

Електронні ресурси (посилання на електронні ресурси)

Біографічна довідка

Олександр Іванович Кандиба народився у місті Білопілля (давніша назва – Крига) на Сумщині в родині з чумацько-кріпацьким корінням. Батько працював на рибних промислах в Астрахані. Коли Олександру йшов одинадцятий рік, його овдовіла мати з трьома дітьми повернулася в рідне містечко. Там Олександр у 1893 році закінчив Білопільську чотирирічну школу і двокласне училище. Фахові дисципліни його цікавили менше, зате наполегливо працював хлопчина над вивченням мов – болгарської, польської, сербсько-хорватської, навіть санскриту. Музика слова настільки захопила юнака, що бажання писати вірші дедалі міцнішало. У школі брався за видання рукописних журналів («Комета» і «Первоцвіт»), в яких публікував свої перші вірші, та організацію аматорських театральних вистав.
П'ятнадцятирічним юнаком Олександр вступив до хліборобської школи містечка Дергачі, що неподалік від Харкова. Потім він навчався на агрономічному відділенні Київського політехнічного інституту, а з 1903 року в Харківському ветеринарному інституті. Здобувши освіту, О. Кандиба працював земельним статистиком, потім ветеринарним лікарем. Робота втомлива, малоцікава, але вона не пригнобила його поетичного натхнення.
Завдяки творам першого періоду поет увійшов в українську літературу як витончений лірик, поет любові й «пораненого серця». Його ранні вірші, щирі й безпосередні, нагадують за своєю стилістикою думи та балади, простежується й наслідування шевченківської тематики, ритміки. Юнак переймається болем за підневільне становище селянина, рідного «зруйнованого краю».
Перша збірка віршів Олександра Кандиби «З журбою радість обнялась» (1907) не лише привернула увагу літературної критики, а й викликала захоплення у читачів, особливо у молоді. Поет підписав її літературним псевдонімом – Олександр Олесь, який невдовзі став відомим усім, хто цікавився поезією. У часи першої російської буржуазно-демократичної революції 1905-1907 pоків Олександр Олесь стає активним учасником визвольного руху на Слобожанщині.
На початку 1919 року Олександр Олесь виїздить за кордон, зупиняється у Будапешті, Відні, а потім назавжди оселяється у Празі. На чужині поет жив Україною, марив рідною землею, вважав себе її сином, сподівався повернутися. В останні роки життя він переважно писав твори для дітей, інсценізації за українськими народними казками. Лебединою піснею поета вважають «Ніч на полонині» (1940).
У 20-30-х роках XX ст. Олександр Олесь був чи не єдиним творцем української драматичної казки.
Поет помер у червні 1944 р. у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель у гестапівських катівнях свого сина, відомого в літературних колах як Олег Ольжич.