Косач Ольга Петрівна

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Пчілка Олена

псевдоніми

Олена Пчілка, Бабуся, Анело, Гни-біда, Колодяжинська, Кочубеївна, Княжна Кочубеївна, Н. К-ч, Хтось

криптоніми

дівоче прізвище

Драгоманова

Роки життя

дата народження

17 липня 1849

дата смерті

4 жовтня 1930

Географічний аспект

місце народження

Гадяч

місце смерті

Київ

місця перебування

Київ, Новоград-Волинський, Луцьк, Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Дитяча письменниця

Письменник

Українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнограф, фольклорист, публіцист, редактор та видавець

Основні дефініції щодо постаті

Громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925)

Нагороди, звання, відзнаки     

1991 року видавництво «Веселка» заснувало літературну премію імені Олени Пчілки на відзначення кращих українських книжок для дітей.
1999 року засновано Музей родини Косачів у Новограді-Волинському за ініціативою творчої інтелігенції міста.
Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки.
Бронзовий пам’ятник Ользі Петрівні Косач (Олені Пчілці) встановлений в Луцьку у 2011 році перед Волинською науковою бібліотекою ім. Олени Пчілки.

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Життя та творчість Олени Пчілки [Електронний ресурс] // ОСВІТА.UA : [вебсайт]. — Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14218/ (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Косач Ольга (Пчілка Олена) [Електронний ресурс] // OnlyArt  : [вебсайт]. — Режим доступу: https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/kosach-olga-pchilka-olena-biografiya/ (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Ксендзук Е. Олена Пчілка [Електронний ресурс] : Ольга Петрівна Косач, уроджена Драгоманова (29 червня 1849 р. - 4 жовтня 1930 р.) / Е. Ксендзук // Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. Сухомлинського : [вебсайт]. — Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/pchilka-o/biohrafiya/ (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

1849 – народилася Олена Пчілка, письменниця [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lypen/17/1849-narodylasya-olena-pchilka-pysmennycya (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Олена Пчілка [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Олена_Пчілка (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Шевелева М. Олена Пчілка – аристократка української літератури [Електронний ресурс] / М. Шевелева // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/olena-pchilka-arystokratka-ukrayinskoyi-literatury-1278339#google_vignette (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Баришевська І. Жінки, які прославили Україну : 33 надихаючі історії / І. Баришевська ; іл. Я. Егве, С. Авдєєва, Є. Варава [та ін.]. — Харків : АССА, 2023. — 140, [3] с. : іл. — [С. 121-127].

Диба А. Найкраща лілея з родинного саду Косачів / А. Диба, О. Шалагінова ; післямова О. Романюк. — Київ : Саміт-книга, 2020. — 251, [4] с. : фотоіл.

Олена Пчілка і Гадяч : до 160-річчя від дня народж. : наук. зб. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; Гадяцька районна рада народних депутатів ; Гадяцька державна адміністрація Полтавської області. — Київ : [б. в.], 2010. — 94 с.

Пчілка О. «Золоті дні золотого дитячого віку...» : автобіогр. нарис / О. Косач-Драгоманова ; Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Відділ рукописних фондів і текстології ; упоряд., підгот. текстів, передм. і прим. Л. Мірошниченко, А. Ріпенко ; худож. оформ. О. Базилевича. — Київ : Веселка, 2011. — 76 с.

Щукіна І. «Книжка-різдвянка» Олени Пчілки: презентація через століття : до 170-річчя від дня народж. О. Пчілки і 100-річчя вид. «Книжки-різдвянки» : комплект. вид. : наук.-попул. розповідь / І. Щукіна ; Музей видатних діячів української культури ; упоряд. іл. І. Бойко. — Факсим. відтворення. — Київ : Веселка, 2019. — 38, [1] с. : іл., фотоіл., репрод., портр.

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Книги

Пчілка О. Байки : для сімьї і школи / О. Косач-Драгоманова. — Вид. 2-е. — Катеринослав : Слово, 1918 (Катеринослав : Друкарня І. Б. Вісмана). — 32 с. : іл.

Пчілка О. Зелений гай : віршики й казки, з мал., для дітей / О. Косач-Драгоманова. — [Гадяч] : [б. в.] ([Гадяч] : Гадяцька Земська друкарня, 1914). — 32 с. : іл. — Б. т. — На обкл. та титулі: Перша книжка, видана в городі Гадячі – мовою українською.

Пчілка О. Зелений гай : віршики й казки : з мал. для дітей / О. Косач-Драгоманова. — 2-е вид. — Катеринослав : [б. в.], 1917 (Катеринослав : Друкарня І. Вісман та І. Мордхілевич). — 32 с. : іл.

Переклади

Музеус І. Рюбецаль : казка / І. Музеус ; пер. з нім. мови М. Кривинюка ; під ред. О. Пчілки. — Катеринослав : Видання О. Кривинюк, 1918 (Катеринослав : Друкарня І. Б. Вісмана). — 16 с. : іл. — На тит.: Музеус.

Українським дітям / переклади О. Пчілки. — Київ : [б. в.], 1882 (Київ : Типографія Г. Т. Корчак-Новицького). — 46 с. — На обкл.: П’ять перекладів-віршів О. Пчілки.

Періодичні видання

Журнал «Молода Україна»

Пчілка О. Миш Городянка і Миш Хуторянка : байка / О. Косач-Драгоманова // Молода Україна. — 1910. – № 1. — С. 12-15.

Бабуся [Олена Пчілка] Світознання. Створіння первістні. Амеби / О. Косач-Драгоманова // Молода Україна. — 1910. — № 1. — С. 15-20.

Бабуся Олена [Олена Пчілка] Світознання. Київський зоологічний садок / О. Косач-Драгоманова // Молода Україна. — 1910. — № 6. — С. 11-16.

Бабуся [Олена Пчілка] «Новину сьогодні з-ранку…» : [вірш] / Бабуся [Олена Пчілка] // Молода Україна. — 1910-11. –– № 2. — С. 3-4.

Бабуся [Олена Пчілка] Світознання. Крейдяні гори / Бабуся [Олена Пчілка] // Молода Україна. –– 1910-11. –– № 3 (лютий (февраль).

Переклади

[Томпсон-Сетон Е.] Бінго : Історія мого собаки : (оповідання) / Е. Томпсон-Сетон ; пер. О. К. [Олена Пчілка] // Молода Україна. — 1910. — № 1. — С. 22-29.

Іконографія

Шевелева М. Олена Пчілка – аристократка української літератури [Електронний ресурс] / М. Шевелева // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/olena-pchilka-arystokratka-ukrayinskoyi-literatury-1278339#google_vignette (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Електронні ресурси (посилання на електронні ресурси)

«Перелийте в дітей свою душу: поетичне слово, осяяне любов’ю…» [Електронний ресурс] : (до 170-ї річниці від дня народження української письменниці Олени Пчілки) // Національна бібліотека України для дітей : [вебсайт]. — Режим доступу: https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=7026 (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві – Драгоманова) в Гадячі на Полтавщині. Походила із сім’ї небагатого дворянина Петра Драгоманова. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, передплачував книжки і журнали. Діти росли в атмосфері свободи й любові до всього українського. Ольга здобула домашню початкову освіту. Під час навчання в зразковому пансіоні шляхетних дівчат у Києві (1861-1866) мешкала у брата Михайла Драгоманова, який мав великий вплив на формування її світогляду.
Після переїзду на Волинь, куди отримав призначення чоловік Петро Косач, займалась етнографією, записувала народні пісні, обряди та звичаї, збирала зразки народних вишивок. Виданий у 1876 р. «Український орнамент» здобув визнання як українських, так і європейських науковців. Згодом вийшла перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Авторка багатьох оповідань, що змальовували життя та прагнення тогочасної української інтелігенції. З нею пов’язують привнесення в українську літературу нового типу жінок: вольових, сміливих, героїчних дівчат-патріоток («Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва», «Товаришки»).
Писала нариси і спогади про видатних діячів української культури. Брала участь у жіночому русі. На відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві у 1903 році, попри заборону, виступила українською мовою. А у 1905 році була у складі української делегації, що на зустрічі в Санкт-Петербурзі з головою ради міністрів Сергієм Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва. Редактор і видавець журналу «Рідний край» (1906-1914) із дитячим додатком «Молода Україна» (перше періодичне видання для дітей у Наддніпрянській Україні), «Газети Гадяцького земства» (1917-1919). Організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси.
У 1920 р. заарештована за «контрреволюційні» виступи. Після звільнення виїхала в Могилів-Подільський, а від 1924 р. мешкала в Києві. Працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук, із 1925 р. – член-кореспондент ВУАН. Водночас вбиралась у національні строї та спілкувалася виключно українською мовою.
Мати поетеси Лесі Українки.
Померла 4 жовтня 1930 р. в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином.