|
Літературознавчі статті |
Матеріали з Інтернету:
Кузьмич Володимир Савич [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кузьмич_Володимир_Савич (дата звернення: 10.09.2024). — Назва з екрана.
Кузьмич Володимир Савич[Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1896 (дата звернення: 10.09.2024). — Назва з екрана.
В фондах НБУ для дітей:
...З порога смерті... : Письменники України - жертви сталін. репресій. Вип. 1 / упоряд., передм. О.Мусієнко ; худож. О. Яцун. — Київ : Рад. письменник, 1991. — 494 с. : іл. — [С. 289-290]. |
|
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Кузьмич В. Наган : зб. оповід. / В. Кузьмич. — [Харків] : Дитвидав України, 1927 (Одеса : Друкарня ім. Леніна). — 96 с.
Кузьмич В. Океан : повість про світове змагання стратопланів / В. Кузьмич ; мал. та обкл. М. Глущенка. — [Харків] : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939 (Одеса : Друкарня ім. Леніна). — 160 с.
Кузьмич В. Оповідання / В. Кузьмич ; худож. П. Мартинюк. — Київ ; Харків : Держ. літ. вид-во, 1935 (Харків : Друкарня ім. М. В. Фрунзе). — 160 с.
Кузьмич В. Сто хлібин : із швед. легенд / В. Кузьмич ; мал. та обкл. А. Гороховцева. — Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1940 (Одеса : Друкарня ім. Леніна). — 14 с. : іл.
Гримайло Я. Дніпробуд / Я. Гримайло, В. Кузьмич ; худож. Й. Дайц, Д. Шавикін. — Харків ; Одеса : Молодий більшовик, 1932 (Одеса : 4-та друк. ім. Леніна). — 38 с. : іл. |
|
Біографічна довідка |
Володимир Кузьмич народився 27 червня 1894 р. у Бахмачі на Чернігівщині у родині залізничника. У 9-річному віці став сиротою і разом з братом потрапив до сирітського притулку у Полтаві. Після закінчення гімназії вступив на юридичний факультет Харківського інституту народного господарства, який закінчив у 1929 році.
Від 1927 року був у шлюбі з Агріпіною Євстахіївною Сеніною. У 1932 році закінчив аспірантуру при кафедрі літературознавства Інституту червоної професури у Харкові. У 1930-1932 роках був на будівництві Дніпрельстану (Дніпровської електростанції), де писав історію індустріального розвитку, чорновий варіант якої був забракований владою у 1934 році..
Письменник був членом літературних організацій «Гарт» (1923-1925), «Молодняк» (від 1926) та ВУСПП (від 1932). У 1930-х рр. входив до художньо-політичної ради Харківського театру опери і балету..
Від 1939 року працював старшим викладачем кафедри західноєвропейської літератури Харківського державного університету. Під час Другої світової війни евакуйований до Алмати (Казахстан)..
Перше оповідання Володимира Кузьмича було надруковане у 1925 році. Його прозові твори публікувалися в українських журналах: «Червоні квіти», «Плужанин», «Молодняк», «Червоний шлях», «Плуг»..
Усього упродовж 1927-1941 років було видано 32 книги письменника. Серед них – роман «Крила» (1930), збірки оповідань та повістей «Італійка з Мадженто» (1927), «Хао-Жень» (1928), «Міна» (1929), «Польот над Кавказом» (1929), «Шість тисяч метрів» (1930), «Індустріада» (1931), «Кораблі» (1931), «Перший криголам» (1931), «Турбіни» (1932), «Висоти» (1934), «Океан» (1939), «Сто хлібин» (1940), «У грозу» (1941) та ін..
Тематика творів Володимира Кузьмича – проблеми соціалістичного будівництва та індустріалізації..
Володимир Кузьмич добре володів французькою мовою, завдяки чому листувався з Анрі Барбюсом та вільно спілкувався з бельгійськими інженерами на будівництві Дніпрельстану у 1930-х роках. Іншим захопленням митця було малювання: у фондах ЦДАМЛМ України збереглися виконані ним аквареллю на папері замальовки до своїх творів та фотокопії його розписів декоративних блюд..
У 1930-х роках письменник неодноразово звинувачувався рецензентами у «махровому націоналізмі», «індустріальному хвильовізмі» та «возвеличенні української нації». Найбільш жорсткій критиці був підданий його роман про досягнення українського літакобудування – «Крила»..
У 1942 р. Володимир Кузьмич був заарештований працівниками НКВС за обвинуваченням у антирадянській діяльності. 5 червня 1943 року Особлива нарада при нквс засудила його до каторжних робіт у виправно-трудовому таборі..
Письменник помер 4 жовтня 1943 р. від виснаження в одному з таборів Казахстану (місце смерті і поховання невідомі). Реабілітований посмертно 20 вересня 1957 року. |