Письменник |
Українська письменниця, перекладачка, публіцист, видавець, редактор, власниця кіноконцерну «Соняфільм» |
Літературознавчі статті |
Матеріали з Інтернету:
Софія Кулик [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Софія_Кулик. (дата звернення: 10.09.2024). — Назва з екрана.
Куликівна Софія [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51296. (дата звернення: 10.09.2024). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Коломієць Л. Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років : матеріали до курсу «Історія перекладу» : навч. посіб. / Л. Коломієць ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. — Вінниця : Нова книга, 2015. — 358 с. : портр. — [С. 228-231].
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Куликівна С. Алі-Баба і сорок розбійників : (з казок 1001 ночі) / Софія Куликівна. — Львів : Світ дитини, 1922 (Жовква : З печатні ОО. Василіян). — 24 с. : іл. — (Діточа бібліотека ; Книжечка 18).
|
Біографічна довідка |
Софія Кулик народилася 31 травня 1899 року в с. Старі Кути на Галичині, в родині адвоката. Закінчила Кутську початкову школу, навчалась у німецькому пансіонаті у Чернівцях. У вересні 1930 року Софія Кулик заснувала незалежний двотижневий часопис кінематографії «Кіно», який виходив до січня 1936 року. Софія Кулик була редактором, Дмитро Кренжалівський – видавцем часопису. У часописі друкували статті про кінематограф, рекламні матеріали та кіноновини, також були рубрики: «З поля техніки», «Новинки зі світу», «Що побачимо?», «Театр», «Радіо» та «Фото». На той час це був єдиний українськомовний часопис кіно-фільмової індустрії в Галичині. У 1923 році Софія Кулик створила прокатну фірму «Соняфільм» для прокату. Найбільший прибуток отримала з прокат фільму Петра Чардиніна «Тарас Шевченко». Кіноконцерн «Соняфільм» також діяв як кіностудія, де зняли докуметальні стрічки про фізичне виховання у школі: «З кіноапаратом по Львові» (1930), тривалість 20 хвилин, режисер та оператор Юліан Дорош, «Свято молоді "Рідна школа"» (1930). Етнографічні фільми: «Раковець», «Зелені свята» (1931) та «Гуцульщина». Проте «Соняфільм» не маючи змоги довше конкурувати з польськими та західними студіями, поступово згорнув кіновиробництво. Переклади Софії Кулик з європейських мов друкувались у періодиці та виходили окремими виданнями, а також у часописах. Померла Софія Кулик 22 серпня 1983 року в м. Коломиї. |