Мінько Микола Григорович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Мінько Микола Григорович

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

9 березня 1902 року

дата смерті

15 грудня 1937 року

Географічний аспект

місце народження

с. Минківка на Харківщині

місце смерті

м. Дніпропетровськ

місця перебування

Катеринослав, Вінниччина, Дніпропетровськ

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український прозаїк

Основні дефініції щодо постаті

Член Всеукраїнської спілки пролетарських письменників України

Нагороди, звання, відзнаки     

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Микола Мінько [Електронний ресурс] // E-reading.club : [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.e-reading.club/chapter.php/1057017/145/Dikiy_-_Nevidome_Rozstrilyane_Vidrodzhennya.html (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.

Мінько Микола Григорович [Електронний ресурс] : біографія// УкрЛіб : [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=17091 (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.

Мінько Микола Григорович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мінько_Микола_Григорович (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.

Мінько Микола Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-67791 (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.

Мінько Микола Григорович [Електронний ресурс] // Про місто : [вебсайт]. — Режим доступу: https://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=926 (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Чабан М. Січеслав у серці : кн. пам'яті: нариси / М. Чабан. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1994. — 104 с. — [С. 16, 17, 19, 45, 46].

Бібліографія

У фонді відділу рідкісних і цінних видань НБУ для дітей:

Мінько М. Кокусники : повість : на 2 ч. / М. Мінько. — Харків ; Одеса : Молодий більшовик, 1931. — 172 с. : іл. — (Повісті та романи для дітей).

Іконографія

Біографічна довідка

Мінько Микола народився 9 березня 1902 р. у селі Минківка, що на Харківщині, в родині залізничного службовця. У 1918-1921 роках навчався в Катеринославській українській гімназії.
17-річним юнаком у липні 1919 року Мінько вступив до повстанського загону Трифона Гладченка (1891-1920) і підписувався «заступником отамана козачих повстанських військ». М. Мінько у 1920 р. став членом української молодіжної організації «Юнацька спілка», яка була створена на противагу комсомолу.
З 1921 року М. Мінько вчителював на Вінниччині, перебував в армії. Тоді ж і почав писати. Перша повість «Манівцями» з’явилася у часописі «Червоний Шлях» (1927, № 2). Через три роки її розкритикували.
Протягом 1920-1930-х років М. Мінько написав кілька десятків оповідань. Та не щастило йому з творами. Роман «Виселок у пилу» (1931) було вилучено як «шкідливий» і «наклепницький». Письменник пробує написати щось на догоду владі, і таким чином з’являється слабенька повість для дітей «Кокусники» (1931), але і її розкритикували. Він пише роман, присвячений колгоспному будівництву, але кидає, зрозумівши, що річ вийде бездарною.
Увесь цей час М. Мінько працює у редколегії дніпропетровського журналу «Зоря». У 1937 р. – пік цькування письменників. Мінька звинувачують у наклепах на совєтську дійсність, називають «замаскованим націоналістом». Письменника заарештували 25 жовтня 1937 р. Під час слідства його катували, вимагали зізнання у приналежності до української націоналістичної терористичної організації.
Опір нічого не дав. 15 грудня того ж року М. Мінька розстріляли. Через місяць заарештували і його дружину, поетесу Олену Шпоту, яка півтора роки провела у в’язниці. У лютому 1943 року вона трагічно загинула під час авіанальоту совєтської авіації.