|
Мозалевський Іван Іванович |
Прізвище, ім’я, по батькові |
найбільш вживане |
Мозалевський Іван Іванович |
псевдоніми |
Жан Алле |
криптоніми |
|
Роки життя |
дата народження |
24 вересня 1890 року |
дата смерті |
5 січня 1975 року |
Географічний аспект |
місце народження |
м. Бреслау (нині – м. Вроцлав, Польща) |
місце смерті |
Сімферополь |
місця перебування |
Бреслау, Київ, Петербург, Чехословаччина, Німеччина, Австрія, Франція, Москва, Сімферополь |
Увійшов в коло дитячого читання |
|
Письменник |
Український художник і графік |
Основні дефініції щодо постаті |
|
Нагороди, звання, відзнаки |
|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Лебедєва К. Життя у втечі: Навіщо художник Іван Мозалевський переїхав із Франції до срср [Електронний ресурс] / К. Лебедєва // Локальна історія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhittia-u-vtechi-navishcho-khudozhnik-ivan-mozalevskii-pereyikhav-iz-frantsiyi-do-srsr/ (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.
Мозалевський Іван Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мозалевський_Іван_Іванович (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.
Мозалевський Іван Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-69572 (дата звернення: 10.10.2024). — Назва з екрана.
|
Бібліографія |
У фонді відділу рідкісних і цінних видань НБУ для дітей:
Олесь О. Івасик-Телесик : (казка в 5-ти карт.) / О. Кандиба ; рис. проф. Дидишка ; обкл. І. Мозалевського. — Київ ; Прага ; Львів, 1925 (Прага : Політика). — 68 с. : іл. |
Іконографія |
|
Біографічна довідка |
Іван Мозалевський народився 24 вересня 1890 року в місті Бреслау (нині – Вроцлав, Польща). У 1910-1912 роках навчався у Київському художньому училищі у художників – Володимира Менка та Івана Селезньова. У 1913 році – в школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі (керівник – Іван Білібін); у 1914-1915 роках – вільнослухач петербурзької Академії мистецтв (учень Василя Мате). Одна з перших робіт Івана Мозалевського у мистецтвознавстві називалася «Досвід генезису української народної орнаментики» (1912). У 1917-1919 роках жив у Києві, де заснував власну художню школу та професійну спілку художників «Мистецтво»; з 1918 року – головний художник друкарні Кульженка; з березеня 1918 року по червень 1919 року очолював гравіювально-художній відділ Експедиції заготівлі державних паперів, створеної урядом Української Центральної Ради, розробляв проєкти українських грошових купюр. У 1919-1920 роках жив у місті Кам’янець-Подільському, де відкрив художньо-промислову школу, був обраний головою губернського шкільного правління. У 1920 році емігрував до Відня, де відкрив мистецьку студію. З 1921 року – головний художник видавництва І. Ладижникова у Берліні. У 1923-1926 роках – професор рисунка в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. З 1926 року жив у Парижі, де до 1930 року працював редактором художнього відділу газети «Українські вісті»; співпрацював із журналом «Наш Союз», газетою «Парижский вестник», де друкував статті про українських і російських художників. 1947 року повернувся у Київ, згодом жив у Москві, з 1953 року жив у Сімферополі, працював у картинній галереї. Там Мозалевський пропрацював у тамтешньому художньому музеї менше року. Його усунули від роботи, бо емігрант не повинен розповідати про радянське мистецтво. Помер у Сімферополі 5 січня 1975 року. |