|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Волощук О. Євген Онацький. Квіти на могилі [Електронний ресурс] / О. Волощук // Націоналістичний портал : [вебсайт]. — Режим доступу: https://ukrnationalism.com/history/3184-yevhen-onatskyi-kvity-na-mohyli.html (дата звернення: 15.10.2024). — Назва з екрана.
Онацький Євген Дометійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген_Дометійович (дата звернення: 15.10.2024). — Назва з екрана.
Онацький Євген Дементійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-75360 (дата звернення: 15.10.2024). — Назва з екрана.
Шевелева М. Євген Онацький – укладач «Української малої енциклопедії» [Електронний ресурс] / М. Шевелева // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/1150322-1150322 (дата звернення: 15.10.2024). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Онацький Є. Українська мала енциклопедія : у 4 т. Т. 1 : А-І / Є. Онацький ; упоряд. та наук. ред. С. Білокінь ; худож. оформ. В. С. Мітченко. — Вид. 2-е, уточн. — Київ : Пульсари, 2016. — 561 с.
Онацький Є. Українська мала енциклопедія : у 4 т. Т. 2 : Ї-На / Є. Онацький ; упоряд. та наук. ред. С. Білокінь ; ред. С. Нілова ; худож. В. С. Мітченко. — Вид 2-е, уточн. — Київ : Пульсари, 2018. — 524, [1] c.
Цуканова М. Їхня таємниця : повість та оповідання, урив. з роману / М. Цуканова ; упоряд. Б. Бойчук ; авт. вступ. ст. Є. Онацький. — Київ : Світовид, 1992. — 174 с.
|
|
Біографічна довідка |
Євген Онацький – український енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради. Очільник пресового бюро в дипломатичному представництві УНР у Римі. Працював у періодичних виданнях США та Канади. Автор історико-культурних праць, спогадів, статей про діячів української історії та світової літератури. Найвизначнішою працею Онацького вважається восьмитомна «Українська мала енциклопедія», яка побачила світ у Буенос-Айресі за сприяння Української автокефальної православної церкви.
Євген Дометійович народився 1894 року в місті Глухові. Рід Онацьких походив від полтавських козаків. Батько хлопця – Доментій Григорович – працював викладачем у місцевому учительському інституті. Дітьми опікувалася мати – Тетяна Іванівна. Невдовзі вся родина переїхала до Кам’янця-Подільського (батько отримав підвищення). Любов до українського слова буда в родині понад усе. У 1912 році вступив до історико-філософського факультету Київського університету. Вів суспільно-громадську діяльність, з 1917 року входив до складу Української Центральної Ради як представник студентства. Брав активну участь в Українській Революції 1917-1920 років.
З 1919 року Євген Онацький виїжджає на дипломатичну службу до Риму, де працює у пресовому бюро та стоїть біля витоків організації місії УНР у Ватикані. Активно займається журналістикою, співпрацюючи з багатьма українськими періодичними виданнями. Готує до видання «Італійсько-український словник». Чималий вплив на Онацького мало знайомство з головою Проводу ОУН Євгеном Коновальцем і незабаром він стає представником ОУН в Італії.
Життя і громадська діяльність на користь України в Італії тривають до вересня 1943 року, коли Євгена Онацького арештовують як визначного українського націоналістичного діяча за його постійне критичне ставлення до німецького націонал-соціалізму.
Навесні 1947 року починається новий етап у житті Онацького – він емігрує до Аргентини і стає одним із провідних діячів української діаспори у цій країні. Голова Спілки українських науковців, митців та літераторів у Буенос-Айресі, редактор тижневика «Наш клич» (1947-1963), календарів-альманахів товариства «Відродження» (1949-1961) та православного щомісячника «Дзвін» (1953-1957). В Аргентині Євген Онацький завершує свою багаторічну працю над «Італійсько-українським словником», але видати його вдається лише 1977 року зусиллями предстоятеля УГКЦ Йосипа Сліпого. Але, мабуть, найголовнішою працею Онацького стала «Українська мала енциклопедія», видана у 8 томах (16 книгах) загальним обсягом 2148 сторінок. Це, дійсно, колосальна праця, в якій протрактовано теми суспільних наук і української духовної культури – етики, релігії, суспільної психології і філософії, вірувань, забобонів, символіки, народної творчості, історії, літератури. Автор енциклопедії вважав, що на відміну від звичайних лексиконів, котрі мають безособовий характер, УМЕ повинна висвітлювати матеріали з позицій християнської етики та української духовності. «Українська мала енциклопедія» була видана накладом 1 тис. примірників у 1957-1967 роках, і тепер є бібліографічною рідкістю і неабиякою науковою цінністю.
Живучи в Буенос-Айресі, Євген Онацький брав активну участь у громадському житті української діаспори, впродовж 1953-1960 років очолював Українську Центральну Репрезентацію в Аргентині. Залюбки відвідував зібрання гуртка інтелектуалів «24 de Noviembre», власним прикладом виховував молодь. Та все ж-таки час брав своє. Роки виснажливої, жертовної роботи призвели до проблем із зором, згодом додалися й інші хвороби. Помер Онацький 27 жовтня 1979 року. Був похований на кладовищі Чакаріта в Буенос-Айресі, але 1986 року було організовано український цвинтар у Монте-Гранде (одне з міст-супутників аргентинської столиці), і згодом відбулося перепоховання Євгена Онацького і його дружини Ніни (вона померла 1983 року) на цьому найбільшому некрополі нашої діаспори в Аргентині. |