Куліш Пантелеймон Олександрович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Куліш Пантелеймон Олександрович

псевдоніми

Белебень; Т. Вешняк; Гладкий; Гладкий, помещик Черниговской губернии штаб-лекарь; Гладкий штаблікар; Гургурдядько: Данило-Юс; Денис Федоренко; Євгеній Горницький; Іван Горза; Іродчук; Козак; Козак Белебень; Kulesz Pantaleon; Kules Petp; Кулега Нечипір; Ломус; Макаров; Макогон; Микола М.; Т. Необачний; Николай М.; Опанас Прач; Нанько Небреха; Петро Забоцень; Ратай Павло; Папько Казюка; Панько Олелькович, Ф. П. Хорчечко; Хуторянин

криптоніми

К.; М.; Н.М.; П.К.

Роки життя

дата народження

7 серпня 1819 року

дата смерті

14 лютого 1897 року

Географічний аспект

місце народження

Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія

місце смерті

хутір Мотронівка, нині – село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області

місця перебування

Новгород-Сіверський, Київ, Луцьк, Рівне, Петербург, Варшава, Відень, Петербург, хутір Мотронівка

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український письменник, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець

Основні дефініції щодо постаті

Мовознавець, філософ історії

Нагороди, звання, відзнаки     

На честь українського письменника названі вулиці в містах: Львів, Трускавець, Дрогобич, Тернопіль, Рівне, Коломия, Миколаїв (Львівської обл.).
У столиці Австрії місті Відні розміщена меморіальна дошка на будинку, де проживав П. Куліш.
Площа Пантелеймона Куліша в Києві.
У липні 2019 року Національний банк України у серії «Видатні особистості України» випустив ювілейну монету «Пантелеймон Куліш (1819-1897)» номіналом 2 гривні.
У серпні 2019 року «Укрпошта» випустила марку «Пантелеймон Куліш (1819-1897)». Дата випуску 02.08.2019.
8 серпня 2022 року у межах відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша у селищі Вороніж Сумської області відкрито пам'ятник, який відтворює образ юного Куліша з книгою в руках.

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Біографія Пантелеймона Куліша [Електронний ресурс] : біографія // Експеримент : [вебсайт]. — Режим доступу: http://md-eksperiment.org/etv_page.php?page_id=2864 (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

Куліш Пантелеймон Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Куліш_Пантелеймон_Олександрович (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

Куліш Пантелеймон Олександрович [Електронний ресурс] // Герої України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://heroes.profi-forex.org/ua/kulish-pantelejmon-oleksandrovich (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

Куліш Пантелеймон Олександрович [Електронний ресурс] // Українська література : [вебсайт]. — Режим доступу: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-pantelejmon/334-pantelejmon-kulish (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

Шевелєва М. Пантелеймон Куліш – перворядна зірка в українському письменстві [Електронний ресурс] // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/pantelejmon-kulish-pervoryadna-zirka-v-ukrayinskomu-pismenstvi-1068588 (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Барвінський О. Спомини з мого життя. Ч. 1, 2 / О. Барвінський ; НАН України. Інститут літератури ; Українська вільна АН у США ; упоряд. А. Шацька, О. Федорук ; ред. Л. Винар, І. Гирич. — Нью-Йорк ; Київ : Смолоскип, 2004. — 526 с. : фотогр., іл. — [C. 139-216; 229-230; 232-236; 299-302].

Бойко М. П. Куліш : осмислення творчого спадку: моногр. / М. Бойко. — Дніпродзержинськ, 1997. — 47 с.

Вертій О. Пантелеймон Куліш і народна творчість : ст. та дослідж. / О. Вертій. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. — 120 с.

Вибрані листи Пантелеймона Куліша українською мовою писані / ред. Ю. Луцького ; передм. Ю. Шевельова ; мистец. оформ. П. Холодного. — Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук в США, 1984. — 326 с.

Жукалюк М. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою / М. Жукалюк. — Київ, 2003. — 110 с. : іл. — [С. 35-48].

Куліш П. Повість про Український народ ; Моє життя (Жизнь Куліша) ; Хутірська філософія і віддалена од світу поезія / П. Куліш ; упоряд., передм., пер., прим. й авт. редагування О. Шокало. — Київ : Укр. світ, 2005. — 382 с. : портр.

Нахлік Є. Пантелеймон Куліш : до 170-річчя від дня народж. / Є. Нахлік ; ред. А. Жихорська. — Київ : Знання, 1989. — 48 с.

Панченко В. «Так ніхто не кохав...» : 10 шедеврів укр. любов. лірики і новели про них / В. Панченко. — Кіровоград, 1997. — 68 с. : іл. — [С. 20-30].

Томенко М. Теорія українського кохання / М. Томенко ; худож. І. Марчук. — 3-є вид. — Київ : Генеза, 2010. — 127 с. : іл., портр. — [С. 71-73].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Иродчук. Сира кобыла : оповідання / П. Куліш. — Одесса : [б. в.], 1894 (Одесса : Типографія З. Л. Слапака). — 15 с. : іл.

Иродчук. Сира кобыла : оповідання / П. Куліш ; [цинкогр. Д. Апостолова]. — Тыпом першим. — Одесса : [б. в.], 1897 (Одесса : Типографія Л. Нитче). — 16 с. : іл.

Куліш П. Чумацькі діти : (переспів з пол.) / П. Куліш ; образки В. Цимбала. — Львів : Світ дитини, 1927 (Жовква : З печатні ОО. Василіян). — 15 с. : іл. — Режим доступу: https://chl.kiev.ua/elibrary/Book/View/293#page/2/mode/2up. — Назва з екрана. — Електрон. версія друк. вид. — Дата звернення: 15.03.2025.

Іконографія

Шевелєва М. Пантелеймон Куліш – перворядна зірка в українському письменстві [Електронний ресурс] // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/pantelejmon-kulish-pervoryadna-zirka-v-ukrayinskomu-pismenstvi-1068588 (дата звернення: 15.03.2025). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 липня 1819 року на хуторі поблизу містечка Вороніж Чернігівської губернії (тепер – Сумська область) у сім’ї козацько-старшинського роду. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії.
З кінця 1830-х років Куліш – слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», його запрошують до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
Через два роки Петербурзька академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу на декілька років, куди він вирушає зі своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року.
У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу.
Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей».
У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права.
У 1857 році була видана «Граматка» Пантелеймона Куліша – перший україномовний буквар.
Працював у Варшаві в 1864-1868 роках, з 1871 року – у Відні, а з 1873 року – у Петербурзі на посаді редактора.
Перекладацька діяльність П. Куліша була великим внеском в українську літературу.
У 1897 році вийшла збірка його перекладів «Позичена кобза». До неї увійшли твори світової культури – Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра. Заслуга П. Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш «дав нам переклад «Гамлета», з яким можемо без сорому показатися в концерті європейських перекладів великого британця».
П. Куліш був першим перекладачем Біблії українською мовою.
П. Куліш водночас займався видавничою діяльністю, був активним співробітником в українському журналі «Основа». Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 року.