Заняття 8. Технологія пошуку як основа якісного забезпечення запитів користувачів

Бібліографічний пошук — вид діяльності, який реалізується під час діалогу між читачем та інформаційно-пошуковою системою бібліотеки. Головні умови, що забезпечують успіх довідково-бібліографічної роботи — систематичність, послідовність, диференційований підхід до різних читацьких груп, рівень бібліографічної грамотності користувачів.

Вирішуючи проблему раціонального і багатопланового використання накопичених інформаційних ресурсів, у бібліотеках створено розгалужену систему довідково-бібліографічного апарату, кожна частина якого виконує конкретну функцію, але є складовою єдиного інформаційного потенціалу. Традиційно до довідково-бібліографічного апарату відносять: систему бібліотечних каталогів та бібліографічних картотек, фонд довідкових видань, фонд бібліографічних посібників, архів виконаних бібліографічних довідок. Важливою складовою сучасного ДБА бібліотек для дітей став електронний каталог (ЕК), що на сьогодні повністю замінив існуючу традиційну систему каталогів та картотек, оскільки на його основі комплексно здійснюється багатоаспектний пошук як за всіма елементами бібліографічного опису, так і за полями, що розкривають зміст документа.

Електронний каталог надає багато «входів» до фонду бібліотеки, і бажано, щоб читачі знали, якими з них доцільно скористатися для пошуку необхідної інформації. Дитячий бібліотекар не лише повинен дати відповіді на запити читачів, але й зробити дітей активними учасниками пошукового процесу.

Результативність бібліографічного пошуку залежить не тільки від пошукової системи, що функціонує в бібліотеці, а й від інформаційно-лінгвістичного забезпечення процесу пошуку, що базується на використанні інформаційно-пошукових мов (ІПМ). Опис змісту документа за допомогою ІПМ це пошуковий образ документу (ПОД), а опис змісту запиту — пошуковий образ запиту (ПОЗ). Переклад змісту документа на ІПМ при пошуку інформації — одна з найсуттєвіших операцій процесу індексування. Саме від вміння правильно сформулювати пошуковий запит залежить ефективний результат довідково-інформаційного обслуговування користувачів.

Процедура знаходження потрібних документів має чітко визначену етапність — від визначення інформаційної потреби та області пошуку до аналізу результатів та вибору пертинентних (відповідних запиту користувача) об’єктів.

Послідовність дій користувача у процесі пошуку схематично можна подати так:
- визначення мети пошуку та його стратегії;
- попереднє формулювання запиту;
- вибір баз даних електронного каталогу, що відповідають змістові запиту, уточнення запиту;
- переклад змісту запиту інформаційно-пошуковою мовою, тобто формування пошукового образу запиту;
- вибір відповідних пошукових полів бібліографічного запису;
- перегляд пошукових образів документів, їх зіставлення з пошуковим образом запиту і відбір бібліографічних записів, що відповідають цим вимогам;
- оцінка ефективності пошуку та кінцевий відбір знайдених документів.

Слід зауважити, що стратегія пошуку інформації в електронному каталозі залишається підпорядкованою традиційній методиці і є практично незмінною, але водночас вимагає набуття нових навичок пошуку в електронному середовищі.

Розглянемо процес пошуку необхідної інформації на прикладі веб-каталогу Національної бібліотеки України для дітей, що реалізований у програмному забезпеченні «МАРК-SQL» і представлений на сайті бібліотеки: http://chl.kiev.ua/Catalog.aspx.

Для виконання запиту можна скористатися простим або розширеним пошуком у відповідних базах даних ЕК, яку користувач обирає самостійно: «Книги», «Статті», «Аудіовізуальні матеріали», «Корпоративна база статей»:

Простий пошук	Розширений пошук

Слід враховувати, що можливості пошуку у веб-каталозі обмежені у порівнянні з внутрібібліотечним електронним каталогом, де пошуковим може бути кожне поле бібліографічного запису. У базах даних веб-каталогу пошук можна здійснювати лише за такими основними полями запису: «Автори», «Назва», «Форматований зміст», «Видавництво», «Дата видання», «Серія», «Назва джерела», «Основна рубрика», «Персоналії», «Організація (тематичний термін)», «Захід (тематичний термін)», «Географічна назва», «Ключові слова», «Жанр/форма», «Підрозділ жанру», «Служба первинного каталогізування». Водночас пошук проводиться лише в одній базі ЕК, при необхідності відбору різних видів документів, пошуковий запит повторюється для кожної із баз.

Алгоритм пошуку залежить від виду бібліографічної довідки, які можуть бути адресні, уточнювальні, тематичні та фактографічні.

Адресна бібліографічна довідка засвідчує наявність та/або місцезнаходження документа, який шукає користувач у фонді бібліотеки. Традиційно адресний бібліографічний пошук здійснювався на основі абеткового каталогу. В електронному каталозі знайти необхідний документ можна за допомогою полів бібліографічного запису «Автор», «Назва» або «Форматований зміст». Знаючи автора документа, пошук можна здійснювати, набираючи прізвище автора вручну, або користуючись системним словником.

Простий пошук	Розширений пошук

Як правило, словник авторів включає прізвища всіх авторів (першого, другого та наступних), а також інших осіб (редактора, укладача, ілюстратора тощо), що брали участь у створенні документа.

Ввівши відповідний терм (формулювання змісту запиту) у рядок для простого пошуку, для отримання результатів натискаємо клавішу «Знайти», і отримуємо відповідний запиту список літератури автора:

При розширеному пошуку список документів можна отримати, натиснувши двічі на рядку словника, де прописано прізвище автора, твори якого розшукуються. В словнику прізвище автора з ім’ям та по-батькові (ПІП) або ініціалами може повторюватись декілька разів в залежності від мови видання, розбіжностей подання ПІП у документі тощо. Результати пошуку відкриваються в окремих програмних вікнах:

Щоб не здійснювати пошук декілька разів, враховуючи різні аспекти написання, для отримання повного переліку творів можна задати різні параметри прізвища, ім’я, по-батькові автора в пошукових рядках, встановивши поле «Автори» та об’єднавши їх логічним оператором «або»:

Якщо відома назва, пошук здійснюється аналогічно за словником «Назва», що може включати основну назву документа, назву частини/розділу та іншу форму назви (яка заповнюється у випадку, коли є розбіжності в написанні між титульною сторінкою та обкладинкою, корінцем, колонтитулом, подано паралельну назву іншою мовою). Також адресний пошук можна здійснювати за полем «Форматований зміст», що включає перелік творів, які ввійшли до збірників або добірок художніх та фольклорних творів, хрестоматій, книг для читання тощо.

Уточнювальна бібліографічна довідка встановлює або уточнює елементи бібліографічного опису, яких бракує або які неточно наведені у запиті користувача. Найпоширенішими у дитячої аудиторії є уточнення автора, назви, вихідних даних (рік та місце видання), серії, джерела публікації. При виконанні уточнювальних довідок в ЕК використовуються контекстний пошук, що дозволяє відібрати всі записи незалежно від того, в якому місці певного поля занесена інформація, яку шукає користувач. В режимі простого пошуку, визначивши пошукове поле, вибираємо вид пошуку: «За контекстом». Для здійснення контекстного пошуку в режимі розширеного пошуку обирається необхідне поле і перед термом вводиться знак * (зірочка).

Простий пошук	Розширений пошук

За останні роки значно зросла кількість адресних та уточнювальних довідок. Найбільшу складність викликають запити за списками позакласного читання через перекручення назв творів та авторів. Перевагами адресного та уточнювального пошуку в електронному режимі є можливість пошуку необхідної інформації, навіть коли користувач зазначає перекладача, укладача, редактора, ілюстратора як автора книги, скорочує або неточно називає вихідні дані твору тощо. Також можна підібрати всі твори, які публікувались як окремими виданнями, так і у збірниках та виданнях, що продовжуються. Для уточнення місцезнаходження документа та кількості його примірників в ЕК проставляються сигли зберігання документів, що дозволяють чітко визначити структурний підрозділ, де можна безпосередньо попрацювати з джерелом інформації.

Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію за певною темою. У довідково-бібліографічному обслуговуванні переважають тематичні довідки, що зазвичай становлять 70% загальної кількості виконаних довідок. Аналіз тематики запитів підтверджує їх багатоаспектність та тенденцію до росту складності. Найбільшим попитом користується література природничо-наукового змісту, з питань літературознавства, педагогіки, про світову культуру та мистецтво тощо. Діти активно цікавляться вітчизняною історією, етнографічними, культурними традиціями українського народу. З кожним роком розширюється тематика запитів, яка дедалі більше пов’язана з читанням «на замовлення», спрямованим на навчальний процес, бажання дітей мати заповідні 12 балів та самоосвіту.

Тематичні довідки класифікуються за ступенем складності та трудомісткістю виконання, залежно від цільового призначення, кола та характеру використаних джерел бібліографічного пошуку, принципів виявлення та відбору літератури, способів бібліографічного групування, обсягу виданої бібліографічної інформації, форми довідки (усної або письмової). Виконання будь-якої тематичної довідки здійснюється за типовим алгоритмом та методикою виконання. На першому етапі в бесіді з користувачем потрібно визначити, для якої вікової категорії потрібна інформація, допомогти дитині правильно сформулювати тему запиту, з’ясувати мету пошуку (шкільна програма, громадське доручення, особистий інтерес тощо), визначитись з мовним аспектом. Враховуючи ступінь складності тематичної довідки, наступний процес — вивчення теми запиту — проводиться з метою оволодіння суттю питання через опрацювання довідкових та навчальних видань, Інтернет-ресурсів. На цьому етапі визначається галузь знання, хронологічні та географічні межі теми запиту, поступово конкретизується і формується коло джерел пошуку інформації та визначається послідовність їх перегляду. Головним завданням третього етапу виконання тематичної довідки є виявлення найповнішого обсягу релевантних темі запиту документів шляхом переведення теми запиту на ІПМ — формування пошукового образу запиту (ПОЗ) та здійснення бібліографічного відбору. Віддалені користувачі, повинні самостійно будувати схему виконання тематичного пошуку, чітко дотримуючись загальної методики.

При виконанні тематичних запитів пошук в ЕК здійснюється на основі 6ХХ блоку полів марк-форматів, що використовується для предметного розкриття змісту документа. Уніфікація у застосуванні цих полів є основною запорукою результативності пошуку, адже ефективне виконання тематичних довідок базується на чіткому дотриманні вимог до використання полів предметного доступу при створенні бібліографічного запису на документ. При формуванні ПОЗ потрібно постійно проводити паралель: в яке з полів введено потрібну користувачеві інформацію. Так, якщо необхідно знайти літературу про життя та діяльність певної особи, пошук проводиться за полем «Персоналія (тематичний термін)», про певну організацію — поле «Організація (тематичний термін)», про захід (концерт, конкурс, конференцію тощо) — поле «Захід (тематичний термін)», документи певного жанру (література, фольклор, офіційні документи, науково-пізнавальна література тощо) — поля «Жанр/форма» та «Підрозділ жанру». Особливістю пошуку за темою є використання предметних рубрик, які закладені в поле «Основна рубрика» на основі прийнятих для застосування в бібліотеці рубрикаторів, тезаурусів, системних словників. Слід враховувати, що для успішного пошуку при опрацюванні документу, його зміст розкривається ієрархічною залежністю рубрик: від більш загального до вузького. Наприклад, літературу про планету Марс можна знайти за рубриками < АСТРОНОМІЯ--СОНЯЧНА СИСТЕМА--ПЛАНЕТИ--МАРС >, враховуючи повноту потрібної інформації.

Знайти повний масив інформації або звузити його можливо при застосуванні розширеного пошуку з логічними операторами (та, або, ні). Їх використання є актуальним, коли перетинаються декілька тематичних понять (< ПРИРОДА—ЛІТЕРАТУРА (ТВОРИ) >, < ФІЗИКА--ХІМІЯ >, < ХРИСТИЯНСТВО--ЕТИКА >), коли основна тема уточнюється за допомогою тематичної рубрики (< ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ--ЖИВОПИС>, коли необхідно виокремити географічні аспекти певної теми < ЕТНОГРАФІЯ--УКРАЇНА>, < ЖИВОПИС--ІТАЛІЯ>.

Деталізувати пошук також допомагають неконтрольовані тематичні терміни — ключові слова, які конкретизують певні тематичні поняття, включають рівнозначні чи близькі за змістом до основних рубрик терміни, наприклад: < МЕТЕЛИКИ--ХАМЕЛЕОНИ>, < ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ--ВЕСІЛЛЯ>, < ФАНТАСТИКА--ФЕНТЕЗІ>.

Тематичний пошук іноді досить складний та трудомісткий, але завдяки точному застосуванню спеціальних лінгвістичних засобів і чіткої стратегії пошуку в електронному режимі ми можемо досягти бажаного результату. Серед переваг тематичного пошуку в електронному каталозі можна відмітити: оперативність; багатоаспектність; розширення можливостей формування пошукового образу документа з одночасним об’єднанням різних пошукових ознак; врахування ієрархічних зв’язків предметних понять, що дозволяє конкретизувати, звузити або розширити межі пошуку; комплексне отримання різнобічної інформації про географічний об’єкт, особу, галузь знання.

І учасники проекту «КОРДБА», і користувачі можуть знайти та отримати списки статей з відповідного джерела розпису. За словником «Назва джерела» в базах даних «Статті» або «Корпоративна база статей», можна відібрати документи з певного журналу або газети:

Якщо необхідно відібрати документи з певного номеру періодичного видання, необхідно скористатися розширеним пошуком, вказавши його назву (поле пошуку «Назва джерела»), рік та номер видання (поле пошуку «Дата видання»):

Поле «Дата видання» заповнюється чітко з дотриманням знаків пунктуації згідно стандартизації бібліографічного запису. Наприклад: 2012. - № 9. Можна відібрати всі документи певного року видання, вказавши лише відповідний рік. Проставивши знак * (зірочка), що еквівалентний контекстному пошуку, замість року видання, користувач може отримати документи вказаного номеру за різні роки видання.

Кінцевим етапом виконання бібліографічного запиту є оцінка та відбір знайдених документів. Критерії змістовного та формального відбору залежать від читацького та цільового призначення, заданих аспектів розгляду теми, обмеження добору інформації за хронологічними, мовними, територіальними ознаками, типами, видами та формою подання документів. Завжди слід пам’ятати, що в дитячій бібліотеці при кінцевому формуванні результатів пошуку найбільшу увагу слід звертати на відповідність рекомендованої літератури певним віковим читацьким групам.

Список знайдених документів формується, в залежності від виводу кількості документів на одному екрані (розмір порції), яку при необхідності можна змінювати, за замовчуванням встановлено – 5 (для простого пошуку) та 25 (для розширеного пошуку). Перелік видань, за бажанням, можна відсортувати за абеткою авторів, назв, контрольних номерів або в порядку представлення документів в каталозі.

Сформований список літератури, при необхідності, користувачі мають змогу роздрукувати:

Стрімкий розвиток інформаційних технологій підвищує якість довідково-бібліографічного обслуговування, вносить зміни в процеси пошуку та використання інформації. Для максимального задоволення запитів звичним стає віртуальний довідково-бібліографічний сервіс, активно використовуються ресурси глобальної мережі: електронні бібліотеки, веб-каталоги, on-line словники, енциклопедії та довідники. Змінюється організація професійного спілкування споживача інформації з інформаційно-бібліотечною системою, але основою залишаються загальні правила та методика виконання бібліографічних довідок.