Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Клуби за інтересами
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес з минулого
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

Заняття 9. Індексування документів

Аналітико-синтетична переробка інформації (АСПІ) передбачає змістовний аналіз тексту документа та полягає у вивченні, відборі, оцінці та узагальненні найбільш значимої інформації та представленні її у зручній для користувача формі.

У процесі АСПІ формується бібліографічний запис на документ, що дозволяє ідентифікувати, розкрити його склад та зміст з метою бібліографічного пошуку. Структура бібліографічного запису, що створюється у процесі бібліографічного опису, індексування, анотування, реферування та підготовки оглядів включає:

  • заголовок;
  • бібліографічний опис;
  • класифікаційні індекси;
  • предметні рубрики;
  • ключові слова;
  • анотацію або реферат та інші відомості.

Одним з важливих процесів АСПІ є індексування. Згідно з ДСТУ 2395-2000 «Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування» визначається, що : «Індексування полягає в ідентифікації змісту документа з метою його наступного відшукання (пошуку). Індексування не передбачає описування документа як фізичної одиниці, хоча деякі параметри щодо форми документа, його вихідних даних тощо, можуть бути занесені до предмет¬ного покажчика, якщо інформація такого роду дозволить користувачеві точніше визначити, чи є цей документ релевантним його запиту».

Якість індексування документів базується на:

  • вивченні міжнародних та національних стандартів, правил, форматів, методик в галузі каталогізування та пошуку (методологічний блок);
  • освоєнні принципів формування машиночитного запису, процесу створення та ведення каталогу та правил створення бібліографічних записів (технологічний блок);
  • оволодінні стратегією пошуку та доступу до інформації (інформаційно-пошуковий блок).

Процес індексування документів можна представити у вигляді певної послідовності операцій: перегляд змісту документу; визначення його основної теми та другорядних аспектів, що можуть представляти інтерес для користувачів даної бібліотеки; вибір термінів і формулювання з них рубрик, що відображають виявлені зв’язки, і, кінцевим результатом, стає заміна ключових понять лексичними одиницями інформаційно-пошукової мови (ІПМ) – класифікаційними індексами, предметними рубриками, дескрипторами.

ІПМ - штучна мова, створена людьми на основі природної мови. Її основне призначення полягає в тому, щоб встановити приналежність того чи іншого документа і запиту до визначеної групи понять, а також, щоб при пошуку по визначеному запиту інформаційно-пошукова система видавала всі документи, що відносяться до тої самої групи понять.

На сьогодні вирізняють три головних принципи індексування:

  • класифікаційний (на основі інформаційної мови, призначеної для структурного подан¬ня документів чи даних за допомогою класифікаційних індексів і відповідних термінів);
  • предметний (представлення поняття як елемента інформаційної мови чи терміна природної мови засобами предметних рубрик або авторитетних файлів);
  • координатний (багатоаспектне вираження змісту документа шляхом переліку дескрипторів або ключових слів).

Не встановлюється жодних обмежень щодо кількості термінів індексування. Перелік понять визначається вмістом інфор¬мації, що включає документ, з урахуванням завдань індексування. Індексатор повинен бути спроможний ідентифікувати всі поняття документа, що мають потенційну значимість для користувачів тієї чи іншої інформаційної системи. Встановлення будь-яких обмежень щодо кількості понять може призвести до деякої втрати об'єктивності в процесі індек¬сування і до втрати інформації, яка могла б бути корисною під час пошуку. Для дитячої бібліотеки особливо важливим є надання користувачам необхідної та релевантної інформації, що можливо лише за умови наближення інформаційно-пошукових запитів до природної мови, взаємодії класифікаційного, предметного та координатного принципів розкриття інформації. Індексування проводиться на основі безпосереднього аналізу документа з урахуванням характеру інформаційно-пошукового масиву.

В бібліотечній практиці застосовуються три види індексування:

      - систематизація;
      - предметизація;
      - координатне індексування.

Для систематизації документів у бібліотеках використовують інформаційно-пошукові мови, що відносяться до традиційних бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Державний стандарт України 2395-2000 визначає класифікаційну систему як «інформаційну мову, призначену для структурного подання документів чи даних за допомогою класифікаційних індексів і відповідних термінів і з метою забезпечення реалізації класифікаційного предметного підходу з використанням, у разі необхідності, абеткового покажчика». Найбільш розповсюдженими в Україні є Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) та Універсальна десяткова класифікація (УДК).

Бібліотечно-бібліографічної класифікація (ББК) – національна класифікаційна система Росії, що представлена в трьох основних варіантах: повних, середніх і скорочених таблицях, а також розроблених на їхній основі спеціалізованих варіантах і версіях. Науково-дослідний центр ББК має авторське право на видання таблиць і слідкує за його дотриманням.

На сьогодні, поетапно вийшли шість випусків видань середніх таблиць ББК, а саме:
     - випуск 1 «60/63 Соціальні науки в цілому. Суспільствознавство. Історія. Історичні науки»;
     - випуск 2 «65/68 Економіка. Економічні науки. Політика. Політологія. Право. Юридичні науки. Військова справа. Військова наука»;
     - випуск 3 «4/5 Сільське та лісове господарство. Сільськогосподарські та лісогосподарські науки. Охорона здоров’я. Медичні науки»;
     - додатковий випуск «Таблиці типових ділень загального застосування»;
     - Випуск 4 «7 Культура. Наука. Просвіта»;
     - Випуск 5 «80/84 Філологічні науки. Художня література. 85 Мистецтво. Мистецтвознавство. 86 Релігія. 87 Філософія. 88 Психологія».

Розділи, представлені у даних випусках, перероблено відповідно до корінних змін в житті суспільства, його ідеології, політики, економіки, правових засад, розвитку науки, освіти, культури.

Спеціалізованим варіантом таблиць ББК, що регламентує процес систематизації документів у бібліотеках для дітей є таблиці бібліотечно-бібліографічної класифікації для дитячих і шкільних бібліотек. У 2008 р. науково-дослідним центром ББК та Російською державною дитячою бібліотекою було випущено 4-е видання таблиць з врахуванням змін, внесених відповідно до опублікованих на той час чотирьох випусків Середніх таблиць ББК. Для уніфікації процесу систематизації документів дитячі бібліотеки можуть використовувати «Об’єднану робочу схему таблиць ББК», підготовлену фахівцями Національної бібліотеки України для дітей. Вона об’єднує варіанти таблиць для різних вікових категорій: дітей 10-15 років, дітей 8-9 років (<мл>) та організаторів дитячого читання (<В>). Позначки <мл> та <В> у примітках вказують, на вибір індексу при систематизації для відповідної групи читачів. Схема також включає ряд ділень для систематизації нотних видань, про що в примітках засвідчує позначка <н>. Електронна версія розгорнутих робочих таблиць ББК у вигляді зовнішнього словника може бути підключена в автоматизованій системі «МАРК-SQL». Це дозволяє систематизатору отримати весь перелік рубрик, що розкривають тему, врахувати відповідні аспекти її висвітлення в документі; здійснити правильний вибір ділення відповідно до вікової категорії та виду документу; прослідкувати взаємозв’язок індексів ББК та рубрик в процесі предметизації; уникнути небажаних помилок. У 2012-2013 рр. до робочої схеми будуть внесені доповнення на основі змін 4 та 5 випусків середніх таблиць ББК. Дану робочу схему покладено в основу систематизації документів в Корпорації дитячих бібліотек України з аналітичного розпису статей з періодичних видань.

Результатом проекту “Класифікаційна система України”, у 2000 р. стало перше видання таблиць УДК українською мовою, підготовлене Книжковою палатою, яка є ексклюзивним власником в Україні ліцензій Консорціуму УДК. У 2008-2012 рр. підготовлено 2-е видання таблиць УДК у 7 томах. Введення УДК з 1963 р. в СРСР, в першу чергу, визначалося її комунікативною функцією. Вважалося, що проставлені вітчизняними спеціалістами індекси УДК повинні бути зрозумілі за кордоном, а документи, що надходять звідти — нашим фахівцям. Саме з цією метою на сучасному етапі в Національній бібліотеці України для дітей УДК використовується як паралельна інформаційно-пошукова мова. Спеціалістами НБУ для дітей розроблено «Таблиці відповідності індексів ББК індексам УДК», які допомагають в процесі систематизації книг. «Таблиці відповідності…» постійно переглядаються та поновлюються у зв’язку із змінами і доповненнями як в таблицях ББК так і УДК.

При машиночитному каталогізуванні значимим видом індексування є предметизація. Термін «предметизація» має декілька значень. В професійній сфері бібліотечно-інформаційної діяльності - це предметизація документів, формування словників предметних рубрик та авторитетних файлів предметних рубрик, організація та використання предметних інформаційно-пошукових систем.

Завдання предметизації – з необхідною повнотою та точністю для конкретної інформаційно-пошукової системи представити у вигляді предметних рубрик основний зміст документа та його форму для забезпечення ефективного інформаційного пошуку.

Об’єктом предметизації може бути окремий документ, його складова частина або сукупність документів.

Предметизація як технологічний процес включає:

  • відбір документів;
  • аналіз змісту та форми документа з метою визначення предмета, аспектів його представлення в каталозі та виявлення зв’язку між ними в тексті;
  • вибір змістовних компонентів (термінів) і формулювання з них рубрик, що відображають виявлення зв’язку;
  • контроль або кінцеве формулювання рубрик за допомогою словників предметних рубрик (авторитетних файлів предметних рубрик або тезаурусів);
  • редагування предметних рубрик (перевірка правильності предметизації);
  • включення предметної рубрики у бібліографічний запис.

Мова предметних рубрик – штучна інформаційно-пошукова мова, що створена на базі природної мови та відповідає вимогам однозначності. Структурною одиницею мови предметних рубрик є предметна рубрика, що призначена для опису змісту та формальних ознак документів або запитів.

Контроль над використанням рубрик здійснюється за допомогою тезаурусів (словників контрольованої мови індексування), авторитетних файлів предметних рубрик та правил методики предметизації.

Тезаурус – контрольований словник термінів із зафіксованими семантичними взаємозв’язками, який охоплює одну чи більше галузей знань. Вступаючи до інформаційного простору сучасного світу, кожна країна повинна потурбуватися про лінгвістичне забезпечення предметного пошуку реалій своєї історії, культурних, інтелектуальних і духовних здобутків. Презентуючи даний напрям роботи представники Національної парламентської бібліотеки розробили «Інформаційно-пошуковий тезаурус НПБ України», який дозволяє уніфікувати пошуковий апарат електронних каталогів різних бібліотек. Питання створення національної ІПМ дескрипторного типу вирішується у Національній бібліотеці ім. В.І.Вернадського. В НБУВ ведеться робота зі створення електронної версії тематичного рубрикатора (Рубрикатор НБУВ), на основі якого здійснюється індексування записів електронного каталогу НБУВ, загальнодержавної реферативної бази «Україніка наукова», фонду електронних документів, представлених на веб-сайті бібліотеки.

Розуміючи специфіку обслуговування своєї категорії користувачів у Національній бібліотеці України для дітей в 1992 році було прийнято рішення про створення власного політематичного двомовного тезауруса. На сьогодні тезаурус нараховує більш ніж 5 тис. рубрик, поєднаних між собою вертикальними і горизонтальними зв'язками. Інформаційно-пошуковий тезаурус – живий організм, який розвивається і збагачується, постійно ведеться робота по його підтримці: наповнення лексикою, щоб він відображав найновішу термінологію, вдосконалення структури, відслідковуються міжпредметні зв’язки. Його головною особливістю є врахування специфіки вікових особливостей користувачів-дітей та напрямів обслуговування організаторів дитячого читання (питання організації дитячого дозвілля, дитячої літератури та дитячого читання, вивчення предметів шкільної програми, методична література на допомогу школі).

Досягти уніфікації представлення лексичних одиниць допомагають марк-формати — перелік спеціально розроблених полів для створення бібліографічних записів у машиночитній формі. У дитячих бібліотеках України створення ЕК сьогодні базується на методиці форматів MARC21, UNIMARC та RUSMARC. Поля предметного доступу зібрані у 6ХХ блоці марк-форматів, де представлено інформацію про тематичне розкриття змісту документу, а також у 5ХХ блоці (МАРК21) — примітках, де вказується читацьке призначення. При предметизації можуть застосовуватись предметні заголовки (заголовки предметних рубрик, підполе $a) та підзаголовки (підрубрики, підполя $byz).

Повноцінне і якісне управління електронним каталогом є неможливим без авторитетних файлів, метою яких є об’єднання під одним терміном усіх можливих варіантів певного поняття, серед яких: ім’я особи, назва організації, родове ім’я, географічна назва, уніфікований заголовок, тематична предметна рубрика. Це допомагає уніфікувати формулювання авторських та тематичних заголовків та уникнути дублювання. Тож авторитетні записи — це своєрідні довідники, що сприяють успішному пошуку, забезпечуючи однозначність вираження понять. Створення та підтримка авторитетних записів є дуже трудомістким процесом, але на практиці він себе виправдовує. У програмному середовищі МАРК-SQL існує спеціально розроблена програма «MarcAuth», що базується на комунікативних форматах «Формат MARC21 для авторитетних даних» та «Российский коммуникативный формат представления авторитетных/нормативных записей в машиночитаемой форме (російська версія UNIMARC)». НБУ для дітей з 2011 р. розпочала створення авторитетного файлу «Організація (тематичний термін)».

Крім нормалізованої лексики (індексів УДК і ББК, предметних рубрик і авторитетних файлів) у процесі індексування застосовується і мова ключових слів – координатне індексування. Ключові слова при тематичному розкритті змісту документа використовують в основному для уточнення предметних рубрик: розширюють або звужують їх значення. Словники ключових слів, на відміну від інших ІПМ, є ненормованими, тому індексування на їх основі ще називають «вільне індексування».

Отже, практичний досвід індексування документів, показує необхідність системного вивчення та використання інформаційно-пошукових мов. Саме комплекс ІПМ здійснює суттєвий вплив на формування фонду, каталогізування, організацію внутрібібліотечної технології, безпосередньо впливає на якість довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та обслуговування користувачів інформації. В АІБС переважним є паралельне використання декількох ІПМ, що дозволяє розширити можливості пошуку, сумісності та обміну документів.

 
Останнє оновлення: 4/23/2019
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей