«Робінзон Крузо» (1719). Історія написання роману
Ця книга буде перша, яку прочитає мій Еміль, вона довгий час буде складати всю його бібліотеку і назавжди займе в ній почесне місце. …по ній ми будемо перевіряти ступінь розвитку наших суджень... читання цієї книги завжди буде нам подобатися. Що ж це за чарівна книга? Аристотель? Пліній? Бюффон? – Ні, це– «Робінзон Крузо».
(Жан-Жак Руссо, «Еміль, або Про виховання»)
Дивовижна історія Робінзона Крузо кожному знайома з дитинства.
Під враженням публікацій про мореплавців у Д. Дефо почав зароджуватися задум написати роман, в якому понувало бажання показати героя пов’язаним із торгівлею, а не з промислом «джентельменів удачі». Саме цього вимагали запити суспільства – Англія ставала «володаркою морів». Його вразила неймовірна реальна історія «Плавання навкруги світу» В. Роджерса (1712), що сталася з шотландським моряком Олександром Селькірком, який упродовж чотирьох років (1704-1708) мешкав на безлюдному острові у Тихому океані. Той самий сюжет повторив інший мореплавець, капітан Едуард Кук у своїй книзі «Подорож до південних морів». Був і нарис Річарда Стила «Історія Олександра Селькірка» в журналі «Англієць». Письменник вивчив велику кількість літератури про мандрівки морями та океанами, на основі яких написав «Загальну історію піратства». В 1718 р. вийшло друге видання записок В. Роджерса, яке знову повернуло Дефо до пригодницької історії. На початок 1719 року, тобто через 10 років після випадку з Селькірком, Д. Дефо написав свій знаменитий роман, повна назва якого «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, із викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим».
Лондонські книговидавці не сприйняли рукопис Д. Дефо, хоча і знали особистість та здібності широковідомого публіциста та письменника. За роман узявся видавець В. Тейлор, і в книготорговий список книга була занесена 23 квітня 1719 року. Видавалась книга без зазначення автора, адже була написана нібито самим Робінзоном Крузо. Роман миттєво отримав широку популярність та шалений успіх і розійшовся блискавично, попри те що книжка коштувала п’ять шилінгів – на ці гроші в ті часи можна було купити непоганого коня. Передрук був один за одним, 12 травня 1719 р. вийшло друге видання, 6 червня – третє, а 8 серпня – четверте. І це був тільки початок.
Дефо, пам’ятаючи, що успіх породжує успіх, поспішив написати продовження. Вже 20 серпня 1719 р. бачила світ друга частина роману «Подальші пригоди Робінзона Крузо» і теж привернула до себе увагу. Третя остання частина роману «Серйозні роздуми Робінзона Крузо...» вийшла друком 1720 р., але через свій надмірний пуританський дидактизм успіху не мала.
Згодом «Робінзон Крузо» був перекладений усіма мовами світу і дуже скоро став однією з найпопулярніших книжок для дорослих і дітей. Мільйони людей прочитали історію, вигадану письменником, а ім’я Робінзон стало узагальнюючим.
