Переклади творів Едмондо де Амічіса українською мовою
Більшість творів письменника перекладено французькою, польською, німецькою, російською мовами. У кінці XIX на початку XX століття почали виходити твори в перекладі українською мовою.
Відомий етнограф Володимир Шухевич переклав «Записки школяра» (Львів, 1893), «З під Бескида до Андів» (Львів, 1895) Едмондо де Амічіса.
У 1902 році Леся Українка зробила переклад розділу «Дві дитини» з книжки Амічіса «Карета для всіх», який вперше надруковано цього ж року в журналі «Воля» (15 червня, № 10–12).
Олекса Діхтяр ще у віці 22 років взявся за переклад творів італійського письменника і 1910 року в Києві виходить його перший переклад книжки «Батьки та діти». Згодом перекладає ще і «Шкільні товариші».
Довший час письменниця і перекладач Надія Кибальчич провела саме в Італії. Перекладаючи з італійської, перейняла на себе роль посередника у культурному спілкуванні двох народів. У її творчому перекладацькому доробку оповідання «Добрий син» (Чернівці, 1911).
Тяжкі обставини долі спонукали подружжя Грінченків до перекладу книги для дітей «Серце» Де Амічіса. Їхній доньці, Насті Грінченко, судилося покинути цей світ на 24-ому році життя. Батькам вона залишила невимовну журбу та печаль і маленького свого сина Володимира, якому ще не виповнилося й півроку. Горе Грінченків стало безмежним, коли їхній онук пішов за матір’ю через чотири місяці після її смерті. У 1919 році бабуся та дідусь, сповнені журбою за своїм маленьким онучком, перекладають і видають у Києві книгу «Серце» з написом «Пам’яті внука нашого Волі Грінченкові, присвячуємо цей переклад. Б. та М. Грінченки».
Антін Лотоцький, як знавець багатьох чужих мов, знайомив українських дітей із кращими зразками світового письменства. У часопису «Світ дитини» надрукував розповідь про відомого італійського письменника Едмондо де Амічіса, у власному переказі подав його оповідання «Мулярчук» із збірки «Серце» та оповідання «Хлоп’яче місто».
