Перекладацька діяльність
Варвара Чередниченко вийшла заміж за письменника-осетина Чермена Бегізова й у 1928-1938 роках жила в Південній Осетії, що допомогло їй вціліти від репресій, які лютували в Україні. Вивчила осетинську, а згодом і грузинську мови, які добре знала і з яких чимало перекладала, беручи активну участь у літературному житті Грузії, від якої була послана делегатом на І Всесоюзний з’їзд радянських письменників. З початку 1930-х pоків перестала друкуватися, хоч її переклади ще з’являлися у періодиці. Так, суспільно-політичний «Літературний журнал» (виходив у 1936-1941 рр.) публікував у її перекладах оповідання осетинських та грузинських письменників: з грузинської мови – оповідання «Кодона» Я. Лісашвілі, з осетинської мови – оповідання «Мисливці» А. Коцбити та добірку з осетинського фольклору під заголовком «Абреки із Гуд». На окрему увагу заслуговує збірка «Осетинські оповідання», що вийшла в перекладі Варвари Чередниченко 1931 року в «ЛіМі» (Харків-Київ). До збірки увійшли оповідання «Полювання на турів» К. Хетагурова, «На полі битви» А. Джатієва, «Тяжкість життя» Ц. Гадієва та інші. А також В. Чередниченко популяризує творчість Тараса Шевченка, перекладає окремі вірші осетинською мовою. Цією ж мовою надрукувала дослідження «Тарас Шевченко і Костя Хетагуров» (1936).
Цікавий перекладацький доробок Варвари Чередниченко із західноєвропейських мов. Особливо врожайним був 1929 рік, коли окремо вийшли: оповідання «Маленька Юдита» ірландського поета, прозаїка, драматурга і критика Джорджа Мура, роман «Мавріцієва справа» визначного німецького письменника єврейського походження, реформатора німецького роману Якоба Вассермана (Київ: «Культура»), До речі, вартий згадки той факт, що роман Вассермана вийшов у 1928 році, а його український переклад з’явився вже наступного року, тоді як російський переклад роману побачив світ лише у 1936 році. Перекладала Варвара Чередниченко й оповідання німецького пролетарського письменника Курта Клебера «Барикада» (1925 р.в.) і оповідання «Жінки» (1929), яке було перевидано у 1931 році, проте ім'я перекладача в цьому виданні вже не подавалося.
