Життя за Батьківщину
Коли почалася війна, Микола Трублаїні не стояв перед вибором, що робити далі. Першого ж дня війни, влітку 1941 року, подав заяву до партійної організації про бажання негайно йти на фронт. Коли ж згодом його прохання задовольнили, 20 вересня поїхав на передову як військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». На початку жовтня він узяв участь у бою – допомагав кулеметнику. Це був його перший і останній бій. Через кілька годин по тому Миколу Петровича було смертельно поранено осколком від снаряду. А 5 жовтня, письменник помер у санітарному поїзді. Похований Микола Петрович Трублаїні недалеко від міста Ровеньки Луганської області.
Микола Трублаїні прожив усього 34 роки, за які встиг стати не просто письменником, мандрівником та улюбленцем дітей, а й непересічною особистістю. Тож не дивно, що коли у 30-х роках минулого століття в одній із українських шкіл проводили опитування на тему: «Ким ти хочеш стати у майбутньому?», один хлопчик відповів: «Миколою Трублаїні». Хіба письменник – не гідний приклад для наслідування?
Життя Миколи Петровича Трублаїні – дивовижна одіссея романтика, закоханого в Арктику, невтомного мандрівника, глибокого знавця дитячої душі.
