Як намалювати дощ? Майстер-клас від Юлії Поліщук
Сьогодні наші маленькі читачі випробували себе в ролі художників-ілюстраторів та створили власні малюнки до віршика Анатолія Качана «Дощова осінь». А допомогла їм у цьому художниця Юлія Поліщук.
Коротка довідка: Юлія Поліщук народилася в 1982 році, навчалася в художній школі. У 2004 році отримала першу вищу художню освіту у філії Київського університету культури і мистецтв, а у 2010 — другу вищу освіту у Львівській академії друкарства. Художниця співпрацювала з видавництвами «Світ дитини» і «Свічадо», тернопільським видавництвом «Навчальна книга – Богдан». А також із дитячими журналами «Малятко», «Світ дитини», «Незалежний театральний журнал КОЗА».
Юлія принесла на зустріч із читачами єдиний в Україні театральний журнал для дітей «Шалені козюльки», в якому вона є постійним автором, а з жовтня 2013 року – ще й головним редактором. Юлія прочитала дітям коротку, але дуже цікаву, історію з журналу про те, як композитор Микола Лисенко вигадав написати оперу про Козу-Дерезу.
Але найбільше дітям сподобався майстер-клас з ілюстрування віршика Анатолія Качана. Діти спробували себе в ролі художника, якому доручили намалювати картинку до нової книжки: спочатку прочитали віршик, потім зрозуміли, що ж у ньому найцікавіше, а потім спробували зобразити свої враження на папері.
Але перед цим художниця намалювала свій варіант ілюстрації на дошці і отримала стільки схвальних вигуків від юних школяриків, що навіть злегка запишалася.
Зрозуміло, що дехто з читачів-прихильників скопіював на своїх малюнках зайчика з парасолькою від Юлії Поліщук. Але все одно, вони вийшли усі різні — і зайчики, і котики, і їжачки, навіть динозаври, з різними парасольками, дощами, хмарками і осінніми райдугами.
Ото вже зрадіє письменник Анатолій Качан, коли отримає в подарунок дитячі ілюстрації до свого прекрасного вірша:
Дощова осінь
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,–
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».
І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода —
Це коли ідуть дощі.
.