Бедзик Дмитро Іванович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

1 листопада 1898 року

дата смерті

27 листопада 1982 року

Географічний аспект

місце народження

с. Вільхівці Сяніцького повіту на Лемківщині (нині Республіка Польща)

місце смерті

Київ

місця перебування

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов в коло дитячого читання.

Письменник

Прозаїк

Основні дефініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

1930 р. роман «У творчі будні» відзначено на Всеукраїнському конкурсі на кращу юнацьку повість і роман

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Бедзик Дмитро Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бедзик_Дмитро_Іванович (дата звернення: 15.11.2019). — Назва з екрана.

Бедзик Дмитро Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [веб-сайт]. — Режим доступу:  http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41453

 (дата звернення: 15.11.2019). — Назва з екрана.

Ми пам’ятаємо. Дмитро Бедзик (1898-1982) [Електронний ресурс] // Всеукраїнське товариство Лемківщина : [веб-сайт]. — Режим доступу:  http://lemky.lviv.ua/?p=3284. — (дата звернення: 15.11.2019). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

[Біографічні довідки] // Веселка : антол. укр. худож. літ. для дітей. / упоряд. І. Соболя, Б. Чайковського. — Київ : Дитвидав УРСР, 1960. — Т. 1. — 416 с. [С. 76-77].

[Біографічні довідки] // Веселка : антол. укр. худож. літ. для дітей. — Київ, 1985. — Т. 3. — 416 с. [С. 76-77].

Самі про себе = About themselves : автобіогр. укр. митців 1920-х років / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України ; упоряд., [передм.] Р. Мовчан. — Київ : КЛІО, 2015. — 638 с. [435-440].

Ярмоленко А. Передмова / А. Ярмоленко // Бедзик Д. У творчі будні. — Одеса ; Харків, 1931. — С. 3-14.

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

 Книги
Бедзик Д. Арсенальці : драма на 4 д., 6 карт. / Д. Бедзик ; іл. і оправа В. Касіяна. — [Київ] : Дитвидав, 1939. — 54 с. : іл. — (Для дитячих драматичних гуртків).

Бедзик Д. До сонця! : зб. оповід. / Д. Бедзик. — [Харків] : Державне видавництво України, юнсектор, 1926. — 91, [2] с. : іл.

Бедзик Д. На волю! : однноакт. п’єса / Д. Бедзик ; мал. В. Литвиненко. — [Київ] : Дитвидав, 1939. — 24 с. : іл. — (Для дитячих драматичних гуртків).

Бедзик Д. Невільник : драмат. етюд / Д. Бедзик ; мал. худож. М. Дерегуса ; ред. Є. Борисова. — Харків ; Одеса : Вид-во дит. л-ри ЦК ЛКСМУ, 1939. — 24 с. : іл.

Бедзик Д. П’єси : Друг ; Каттян ; Томас Орбе ; Снайпери ; Гість з Абіссінії / Д. Бедзик ; обкл. В. Невського ; мал. М. Сліпченка. — Харків ; Одеса : Дитвидав, 1936. — 119 с. : іл.

Бедзик Д. Студені води / Д. Бедзик. — Харків : Держ. вид-во України, 1930. — 112 с. : іл. — (Повісті та романи для дітей ; кн. 1).

Бедзик Д. Студені води / Д. Бедзик. — Харків : Держ. вид-во України, 1930. — 111 с. : іл. — (Повісті та романи для дітей ; кн. 2).

Бедзик Д. У творчі будні : роман / Д. Бедзик ; передм. А. Ярмоленка. — Одеса ; Харків : Молодий більшовик, 1931. — 220 с. : 1 арк. портр. — (Художня бібліотека молодого робітника).

Бедзик Д. Уланський герць : новеля / Д. Бедзик ; мал. Перешкільника ; обгорт. Хотінка. — Харків ; Одеса : Молодий більшовик, 1932. — 16 с. : іл.

Періодичні видання:
Наш інженер : оповідання / Дм. Бедзик // Червоні квіти. –– 1931. –– № 13.

Наш прапор / Д. Бедзик // Жовтеня. –– 1934. –– № 5.

Чорна борода / Д. Бедзик // Піонерія. –– 1937. –– № 11.

Крилаті люди : (драматизовано казка на одну дію) / Д. Бедзик // Піонервожатий. –– 1937. –– № 20.

Як Костик дресирував бджіл / Д. Бедзик // Юний натураліст. –– 1940. –– № 12.

Варивода / Д. Бедзик // Піонерія. –– 1941. –– № 2.

Буря на Дніпрі / Д. Бедзик // Барвінок. –– 1947. –– № 4.

Іконографія

Бедзик Дмитро Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бедзик_Дмитро_Іванович (дата звернення: 15.11.2019). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Дмитро Бедзик народився 1 листопада 1898 року в селі Вільхівці, Сяніцького повіту (нині Республіка Польща). Ріс у бідній селянській родині. Навчався у гімназії Бучача (ремісничо-будівнича школа при монастирі). У 1915 році при відступі російських військ із Галичини разом з ешелоном біженців потрапив у Росію. У 1919 році закінчив Гнідинське сільськогосподарське училище, у 1926 році – філологічний факультет Харківського інституту народної освіти. Працював агрономом, учителем, журналістом. У роки німецько-радянської війни – спецкор газети «Радянська Україна», з 1944 року – директор Корсунь-Шевченківського музею військової слави. Друкуватися почав з 1924 року. У творах передвоєнного періоду «Люди! Чуєте?» (1924), «Шахтарі» (1924), «Крик землі», «Хто кого» (1927), «Арсенальці» зображено пафос революції, класову боротьбу в Україні в перші роки більшовицької влади. Подіям Другої світової війни присвячено роман «Дніпро горить». Трудові будні українських селян, їхнє духовне зростання показано в романі «Хлібороби». Автор оповідань «До сонця» (1926), «Уланський горець» (1932), «Кров за кров» (1941), «Корсунь-Шевченківське побоїще» (1944), «Плем’я нескоримих» (1949); романів і повістей «Студені води» (1930, 1968), «У творчі будні» (1931), «Дніпро горить» (1948), «Оповідання про Олега Кошового» (1950), «Серце мого друга» (1964); трилогії «Украдені гори», «Сполох» (1983). Значну увагу приділяв рідній Лемківщині. У 1971 р. відвідав Бучач, Монастириськ, Тернопіль, село Велеснів, збираючи матеріали для написання трилогії «Украдені гори». «Украдені гори» (1969) про події перед Першою світовою війною та на початку війни; «Підземні громи» (1971) про події 1915-1917 рр., що відбувалися одночасно і на Лемківщині, і в Східній Україні; «За хмарами зорі» (1972) про події 1917-1919 рр. на Лемківщині, в Києві, Петрограді.
Жив у Києві, помер 27 листопада 1982 року.