|
Увійшов в коло дитячого читання |
Увійшов у коло дитячого читання, його казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза» |
|
Основні дефініції щодо постаті |
Військовий лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець Російської імперії українського походження. Доктор медицини з 1859 року |
|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Александров Володимир Степанович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Александров_Володимир_Степанович (дата звернення: 12.05.2020). — Назва з екрана.
Усенко П. Александров Володимир Степанович [Електронний ресурс] / П. Усенко // Енциклопедія історії України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://resource.history.org.ua/ (дата звернення: 12.05.2020). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Володимир Степанович Александров // Українська Муза. – Київ, 1993. – Вип. 3. – 430 с. –[С. 321-324].
Грабовський П. А. Вибрані твори : в 2 т. / П. Грабовський ; упоряд. та прим. В. Святовця. – Київ : Дніпро, 1985. – Т. 2 – 343 с. – [C. 90-92].
Українська література 19 століття : Хрестоматія: Навч. посіб. для студ. / Упоряд. Н.М. Гаєвська. – Київ : Либідь, 2006. – 1327 с. – [C. 1194-1196]. |
|
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Книги
Олександрів В. С. Пісня про всяку рибу / В. Александров. – Харків : Союз, 1919. – 16 с. : іл. – (Дитяча бібліотека / під ред. Д. Г. Пандіаді та О. Н. Синявського).
Олександрів В. Чижикове весілля / В. Александров ; мал. М. Погрібняка. – Катеринослав : [б. в.], 1917. – 14 с. : іл. – (Дитяча бібліотека ; № 1). |
|
Біографічна довідка |
Александров (Александрів, Олександрів) Володимир Степанович. Народився 2 липня 1825 року. Лікар, літератор, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини (1859). Народився у селі Бугаївка (нині село Iзюмського р-ну Харківської області). Син сільського священника Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака».
Навчався в Куп’янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університеті, по закінченні якого (1853) працював військовим лікарем. Пішов у відставку в 1888 році.
Збирав етнографічні матеріали, опрацьовував фольклорні мелодії. У 1861 р. в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п’єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза»; біблійні перекази, в тому числі «Тихомовні співи на Святі мотиви». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів. Витлумачивши німецький оригінал, написав знамениту пісню «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив...»). На схилі літ уклав історичну збірку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». У 1886-1892 роках випустив два альманахи «Складка».
Помер у місті Харків. На його помин К. Білиловський, Б. Грінченко, Марко Кропивницький та інші видали ще одну «Складку» (1896). |