Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Бондарович Анатолій Мартинович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бондарович_Анатолій_Мартинович (дата звернення: 19.05.2020). — Назва з екрана.
Бондарович Анатолій Мартинович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36981 (дата звернення: 19.05.2020). — Назва з екрана.
Ламонова О. Анатолій Бондарович – ілюстратор дитячої літератури (за матеріалами архіву відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України) / О. Ламонова // Студії мистецтвознавчі. — 2015. — Число 4. — С. 94-99. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2015_4_9. |
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Книги
Арбат Ю. Три звезды : сказка / Ю. Арбат-Яковлев ; рис. А. Бондаровича. –– Ташкент : Детюниздат Узбекистана, 1940. –– 19 с. : іл.
Владко В. Аргонавти всесвіту; Нащадки скіфів : романи / В. Владко ; іл. А. Бондарович, О. Фаєрчук. –– Київ : Рад. письменник, 1952. –– 502 с. : іл.
Донченко О. Про школярика-малярика / О. Донченко ; мал. А. Бондаровича. –– [Харків] : Видання Робочої газети «Пролетар», [1928]. –– [7] с. : іл. –– (Додаток до № 9 журналу «Жовтеня»).
Іваненко О. Дитячий садок / О. Іваненко ; [мал.] А. Бондарович. –– [Харків] : Молодий більшовик, [1931]. –– [11] с. : іл.
Лисиці Лисиці / мал. А. Бондарович. –– [Одеса] : Молодий більшовик, [1933]. –– [8] с. : іл.
Шовкопляс Ю. Лисиці Земляний похід : повість для дітей старшого віку / Ю. Шовкопляс ; мал. та обг. А. Бондаровича. –– Харків ; Одеса : Молодий більшовик, 1933. –– 164 с. : іл. |
Біографічна довідка |
Бондарович Анатолій Мартинович. Народився 15 липня 1892 року в селі Рогозноє, нині Сумського району Сумської області. Живописець і графік. Член Асоціації художників Червоної України (1922–1924) років. Навчався у Харківському художньому училищі (1911-1914) у викладачів М. Федорова та М. Беркоса. Під час Першої світової війни та воєнних дій 1918–1920 роках був військовим топографом. У 20-х рр. малював плакати для 1-го радянського театру в Харкові; кіноплакати для Всеукраїнського фотокіноуправління (нині Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка), серед них – «Фатальні листи» (1922), «Нібелунги» (1925), «Люди й маски», «Микола Джеря», «Ради скарбів», «Шляхи життя» (усі – 1926 року). Учасник виставки кіноплакатів «Художники сьогодні» (Харків, 1926–1927 років). А. Бондарович був ще й цікавим ілюстратором, передусім дитячої літератури. З різними редакціями і видавництвами А. Бондарович співпрацював із другої половини 1920-х років. Його малюнки та карикатури друкували в журналах «Всесвіт», «Червоний перець», «Червоні квіти», «Тук-тук» (Анатолій Мартинович був його художнім редактором, йому належить і назва часопису), «Жовтеня». У 1927–1929 роках майстер – керівник-консультант художньої частини журналу «Уж». А також працював у харківських журналах «Піонерія», «Декада», «Знання та праця», «Октябрьские всходы», московському – «30 дней», узбецькому часопису «Jas Kuc» періоду кінця 1920-х–1930-х років. Серед книг, оформлених і проілюстрованих А. Бондаровичем, – «Тарас Бульба» М. Гоголя (1940), збірка «Київські оповідання» Ю. Яновського (1949), «Весела історія», «Молодий більшовик» і «Селянка України» О. Копиленка (1925–1930), «Вибране» (1949) і «День починається рано» (1950) Ю. Смолича, «Аргонавти Всесвіту» і «Нащадки скіфів» В. Владка (обидва – 1952 р.) Викладав у Ташкентському художньому училищі (1933–1935) роках та Київському училищі прикладного мистецтва (1945–1947). Бондарович – фундатор ІЗОГАРТу (Секція образотворчих мистецтв Спілки пролетарських митців), один із організаторів Творчого об’єднання українських радянських художників. Проживав у Харкові та Ташкенті, а з 1945 року в Києві. Помер у 1975 році (в інших джерелах 1970), у Києві (?). |