Відімкнути красну весну…
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка в возочку — літечко в човночку.
(Із давнього українського фольклору)
З давніх часів український народ славився своїми численними традиціями, зокрема урочистими святкуваннями приходу весни. У сучасному світі більшість із цих звичаїв зникла, однак і досі актуальними залишаються згадки про життя, вірування і свята наших предків. 15 лютого всі християни святкують свято Стрітення, яке є одним із 12 найбільших свят християнського року і завершує Різдвяний цикл. Цього дня Діва Марія з Йосифом принесли маленького Ісуса до Єрусалимського храму, де його зустрів святий старець Симеон. Тому свято і назване Стрітенням.
За народними віруваннями літо зустрічається із зимою двічі на рік. У деревах пробуджуються соки, з'являються перші квіти з-під снігу — підсніжники. Тому наші предки, допомагали природі проганяти час темряви, холоду і смерті, і закликали нову пору року, пору надії — весну. Саме з цим і пов'язане свято Стрітення. Господарі ворожили на врожай: виставляли на ніч тарілку із зерном надвір. Якщо на ній вранці з’явилася роса — врожай буде добрий, нема — погана ознака. Найбільше вірили в силу освяченої стрітенської води: її вживали від хвороб, подорожуючі – на щасливу дорогу, військові — на повернення з війни. Стрітенську свічку зберігають удома і запалюють як захист від грози та негоди, від пожежі, від війни.
Та головною справою на Стрітення завжди було спостереження за «змаганням» зими і літа, яких уявляли у вигляді старої баби та молодої дівчини. Це, мабуть, найбагатший на прикмети день. Ось деякі з них:
— як на Стрітення круги навколо сонця — чекай морозу і вітра на віконця;
— як на Стрітення погода морозна і ясна — весна буде красна;
— як на Стрітення сніг залітає — весна не скоро завітає;
— як на Стрітення зі стріх тече — зима не скоро утече.
Книжки про українські свята допоможуть дітям відчути нерозривність традицій минулого та сьогодення та привчать передавати свої знання наступним поколінням.
Стрітення
Сьогодні Стрітення! Чудово!
І сонце в небо попливло
Та усміхнулось світанково,
Щоб світло й тепло нам було.
Хай літо зиму переможе,
Бо так вже хочеться тепла.
А так і буде. Дуже схоже,
Що вже весна до нас прийшла.
Бо ось підсніжники біленькі
Голівки ніжні підняли.
Хоч ще не всі, але ріденько
Таки на свято зацвіли.
І я щаслива… Рідне небо
Нам синь і спокій роздає.
А людям спокій дуже треба,
І той, у кого все це є
Щасливий. То ж весна настане
І зацвітуть садочки всі.
А вийде сонечко багряне,
Усе засвітиться в росі.
Н. Гуркіна