|
Прізвище, ім’я, по батькові |
найбільш вживане |
Голота Петро Іванович (справжнє прізвище — Мельник) |
|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Голота Петро Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Голота_Петро_Іванович (дата звернення: 12.04.2021). — Назва з екрана.
Голота Петро Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26603 (дата звернення: 12.04.2021). — Назва з екрана.
Голота Петро Іванович : біографія [Електронний ресурс] // Українська літературна газета: [вебсайт]. — Режим доступу: https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/golota-petro-ivanovich-biografia/ (дата звернення: 12.04.2021). — Назва з екрана.
Голота Петро Іванович : біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб: [вебсайт]. — Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=16968 (дата звернення: 12.04.2021). — Назва з екрана.
Письменники – уродженці нашого міста [Електронний ресурс] // Karpenko-Kary Museum: [вебсайт]. — Режим доступу: http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/ap/c63_u.html (дата звернення: 12.04.2021). — Назва з екрана.
У фонді НБУ для дітей:
Художня література, видана на Україні за 40 років. 1917-1957 : бібліогр. покажчик. Ч. 1 : Українська художня література / М-во культури УРСР ; Книжкова Палата УРСР ; склали: О. Майборода, Г. Рубан, О. Старченко. – Харків : Вид-во Книжкової палати УРСР, 1958. – 439 с. [С. 74-75]. |
|
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Книги
Маяковський В. Оця книжечка моя про моря й про маяк / В. Маяковський ; пер. П. Мельник ; мал. С. Узунової. – [Харків] : Молодий більшовик, 1931. – 15 с. : іл.
Періодичні видання:
Журнал «Червоні квіти»
Мати стала більшовичка / П. Голота // Червоні квіти – 1927. – № 1.
Паротяг : казка / П. Голота // Червоні квіти – 1927. – № 19.
|
|
Біографічна довідка |
Петро Голота (Петро Іванович Мельник). Представник доби Розстріляного Відродження. Український поет, прозаїк, журналіст, художник.
Народився 12 липня 1902 року у с. Балашівка, нині у складі Кропивницького. Навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Екстерном склав іспити за курс навчання у гімназії.
Друкуватися почав на сторінках єлисаветградської періодики у 1918 році. У 1921-1923 роках відвідував літературний семінар Валерія Брюсова в Московському університеті. Був членом літературних організацій «Плуг» (1922), «Молодняк» (1926). У 1930-х рр. репресований. Після реабілітації у 1945 році, обіймав посаду редактора газети «Соціалістична Харківщина», «Ленінська правда» (м. Снятин).
Перша збірка віршів «Тернистий шлях до волі й освіти» вийшла у 1921 році в Єлисаветграді (нині Кропивницький). Автор поетичної збірки «Степи – заводові» (1925), «Пісні під гармонію» (1928), «Трактор» (1931), поеми «Будні» (1928), збірки нарисів «В дорозі змагань» (1925), «Трамваї у ярах» (1931), книги повістей та оповідань «Бруд», «Аль-Кегаль» (обидві – 1929), «Дні юності» (1930), роману «Сходило сонце» (1930; усі – Харків) та ін. Твори Петра Голоти — здебільшого революційно-оптимістичні «агітки». Писав також для дітей («Піонер-частушки» (1930), казка «Паротяг» (1932). У рукописах залишився віршований роман «Нінель», поезії, уривки з п’єси, написаної на місцевому матеріалі. Брав участь в оформленні літературно-меморіального музею Марка Черемшини (1949), створив низку акварелей до творів письменника.
Помер 8 листопада 1949 р. у м. Снятині Івано-Франківської області. |