Уважаемый Сергей! Предлагаем Вам информацию в электронном виде:
http://ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=300
http://www.zn.ua/3000/3760/49094/
http://www.day.kiev.ua/130471/
http://www.dt.ua/3000/3760/44524/
http://www.pres-centr.ck.ua/politics/3241/
http://www.slovoprosvity.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=4009
http://aup.iatp.org.ua/members/writer.php?id=144
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=4349
http://www.aval.ua/rus/press/news/?id=20782
http://www.oda.ck.ua/?lng=ukr§ion=2&page=2&id=675
http://fresh.org.ua/?link=1&nn=655
http://poezia.org/ua/contests/5462/
http://www.zlagoda.ru/part/library/
http://www.ukrart.lviv.ua/premia2003.html
http://sumy.iatp.org.ua/writers/history.htm
http://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Лауреати_Шевченківської_премії
http://netgen.com.ua/referats/read.php?id=74171
http://www-ki.rada.crimea.ua/kd/2006/16/energy.html

Полтавщина Відзначає 69-РІЧЧЯ Від Дня НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА ВАСИЛЯ СИМОНЕНКАКультура/ 09 Січ, 2004 г. - 17:56
873 переглядів4 коментарів Вчора, у селі Біївці Лубенського району (Полтавська область) пройшли урочисті заходи з нагоди 69-річниці від дня народження видатного українського поета Василя СИМОНЕНКА. В урочистостях взяли участь представники обласної та місцевої влади, літератори краю, діячі культури, освітяни.За його словами, традиційно на святі було вручено премію імені В.СИМОНЕНКА, яку було засновано в 2000 році. Раніше відзнака була суто літературною, а цього року її присудження вирішили розповсюдити і на митців. Із чотирнадцяти претендентів обрано три лауреати - це голова Карлівської райдержадміністрації Володимир СЛЄПЦОВ, місцевий самодіяльний народний квартет Гілея та молода лубенська поетеса Юлія МАНОЙЛЕНКО.Також представник повідомив, що зараз на садибі В.СИМОНЕНКА та у музеї Тарандинської середньої школи (Лубенський район), де навчався поет, проводиться реконструкція приміщень до відзначення у 2005 році 70-річчя від дня народження В.СИМОНЕНКА.Довідка. Василь СИМОНЕНКО народився 8 січня 1935 року в с.Біївці Лубеневського району на Полтавщині в селянській родині. Навчався у сусідньому селі в Тарандинській середній школі. Вищу освіту здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Потім працював у редакціях газети Молодь України , Черкаська правда , Молодь Черкащини , Робітнича газета .За життя поета вийшла друком лише одна його збірка - Тиша і грім (1962). Друга - Земне тяжіння вийшла вже після його смерті у 1964 році. Непростий шлях долали і наступні книжки письменника - збірка новел Вино з троянд (1965), Поезії (1966), Лебеді материнства (1981), та ще книжки для дітей.В.СИМОНЕНКО звертався до різних жанрів та форм. Він - автор громадської й патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових творів казок для дітей, щоденникових записів. Варто сказати про притаманну йому мову метафор, високу експресію вислову, органічне поєднання пафосу любові та гніву, і нещадну правду слова, образу, вірша.Подією в житті Симоненка стало обговорення його поезії на творчому вечорі в республіканському будинку літераторів 8 грудня 1963 році. Максим РИЛЬСЬКИЙ високо оцінив творчість молодого поета. Це був злет у творчій долі митця, але 14 грудня 1963 року В.СИМОНЕНКО помер.Після смерті, у другій половині 60-х, поет опинився в опалі, його ім'я занесли в чорний список. Подія не безпрецедентна, але вражаюча. Власті зупинили друкування збірки Вибране . Причина опали - щоденникові записи і деякі його вірші виявилися опублікованими на Заході.







24.07.07 «А сонце прокотилось по душі…»
Юрій Сегеда народився 1977 року у Вінниці. Закінчив філологічний факультет Вінницького педагогічного університету, а також аспірантуру при ньому, працював на кафедрі української літератури й журналістики, на обласному радіо. Нині він кореспондент газети «Вінниччина». «Біля ікони святого Георгія» – друга його книжка. За першу – «Світлі крила» – був прийнятий до Національної Спілки письменників України, відзначений літературною премією імені Василя Симоненка. Добрі слова про неї сказав Дмитро Павличко. Такий успіх міг би не лише надихнути, але й закрутити голову молодому авторові. Та цього не сталося. Читаючи нові його вірші, бачиш, що він залишився тим, ким був і раніше, – представником нового покоління української інтелігенції, освіченої, культурної і патріотичної