УШУ – стародавнє китайське бойове мистецтво. Виникло як спроба самозахисту та збереження здоров’я. Перші школи бойових мистецтв на території Китаю з'явилися близько XVI століття. Стрімке поширення цієї боротьби припадає на 1960 – 1970-ті роки завдяки зарубіжним кінофільмам за участю Брюса Лі та Джекі Чана. Після цього настає сучасна ера спортивного ушу. У 1990 році утворюється Міжнародна федерація ушу і розпочинаються перші офіційні змагання. Це неолімпійський вид спорту. Входить до переліку Всесвітніх змагань з єдиноборств. Кожні два роки проводяться Міжнародні чемпіонати з ушу. Визнання цього виду спорту в Україні відбулося в кінці ХХ століття з появою секцій та клубів на державному рівні. Розвитком ушу займається Українська федерація ушу.
Сучасне спортивне ушу поділяється на два основні типи: ушу-таолу (показові комплекси вправ) та ушу-саньда (повноконтактний вільний бій). Таолу демонструє техніку, акробатику та стиль зі зброєю або без неї, тоді як саньда – це бойове застосування ударів та кидків.
Дізнайся більше:
Булатова М. М. [Розвиток бойового мистецтва ушу в Китаї] / М. М. Булатова // Боротьба : енциклопедія в запитаннях і відповідях / М. М. Булатова. — Київ, 2017. — С. 60-68.
Погорелов О. Історія та розвиток ушу / О. Погорелов [Електронний ресурс] // Одеська федерація ушу : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://wushu.od.ua/istoriya-ta-rozvitok-ushu. — Назва з екрана. — Дата звернення: 25.05.2026.
Ушу [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ушу. — Назва з екрана. — Дата звернення: 25.05.2026.
Ушу (спорт) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ушу_(спорт). — Назва з екрана. — Дата звернення: 25.05.2026.