Усенко, Павло Матвійович
УСЕНКО ПАВЛО МАТВІЙОВИЧ
Павло Матвійович Усенко народився 10 (23 січня) 1902 року в селі Заочіпському (сучасний Царичанський район Дніпропетровської області) в селянській родині. Після Жовтневого перевороту деякий час працював лектором-бібліотекарем у рідному Заочіпському, став членом сільського революційного комітету, потім — інструктором у відділі народної освіти в Кобеляках. З 1923 року працював у Полтаві в губернському комітеті комсомолу, де він не тільки виконував функції комсомольського чиновника, а й працював у редакції газети «Червоний юнак». Тут він став одним з організаторів місцевої філії Спілки письменників «Плуг». На початку 1924 року спільно з редакцією газети «Червоний юнак» він переїхав до Харкова. У 1926 році організував літературну організацію «Молодняк». На першому всеукраїнському з’їзді пролетарських письменників, який відбувся на початку 1927 року, його обрали до секретаріату Спілки.
Військовим кореспондентом брав участь у Другій світовій війні: обороні Києва, Харкова, Сталінграда, у відвоюванні України, визволенні країн Європи. Помер 4 серпня 1975 року. Похований на Байковому цвинтарі. У 1978 році у Києві, на будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (тепер Богдана Хмельницького), 68, де мешкав поет у 1935–1975 роках, йому встановлено бронзову пам'ятну дошку (скульптор Н. М. Дерегус, архітектор В. М. Яценко). На честь Павла Усенка в 1976 році названо вулицю у Дніпровському районі Києва.
Впродовж останніх років склалося неоднозначне ставлення до творчості Павла Усенка. Забувається при цьому, що він, передусім, прекрасний лірик, майстерний творець поезії для дітей.
| Публікації |
|---|
| Саночки-скрипуни |