Саночки-скрипуни
.jpg)
САНОЧКИ-СКРИПУНИ
(уривок з вірша)
Птичка-невеличка ще й грачок
Ізробили із ясена полозок.
Ізробили із ясена два,
Змайстрували самоходи по дрова.
І, поїхали, поїхали в лісок,
Заспівав доріжкою полозок.
Скрип – підскрипує йому другий –
Ясеновий, заклинцьований, тугий.
Як почуло тую музику зайча:
- Пусти, мамо, пусти мене до санчат!...
Полозок доріжкою тільки скрип,
А лисичка на санчата уже й скік.
Сіє, віє над доріжкою сніжок,
Грає, грає, виграває полозок,
А йому підспівує другий –
Ясеновий, заклинцьований, тугий.
Їде зайчик, їде лиска – весело гуртом
З птичкою-невеличкою під ліском!
Зустрічає компанію сірий вовк:
- Щоб мені ваш полозок замовк!
- Щоб мені замовкли обидва::
Розболілась у ведмедя голова.
Саночки стрічає сивий лис:
- Не пущу з такою музикою в ліс!
Ще ж не літо грайне, й не весна –
В лісі має бути тишина…
Саночки спинились – тпру!
Коло лісу-перелісу на вітру.
Грач-грачок задумавсь, що ж йому робить:
Чи підмазать самоходи, чи розбить?
Розсердилась птичка-невеличка, аж кипить,
Та до нього: - Що робить ? Що робить?!.
Він не знає що робить!..
Почали всі лиса сивого прохать:
- Пусти, лисе, перегрітись, дровець нарубать!
Тільки трішки в’?їдемо в лісок,
Враз замовкне скрипун-полозок.
І замовкне, не співатиме другий –
Ясеновий, заклинцьований, тугий.
Старий лис подума, подумав, повагавсь та й каже:
- Гаразд, пущу вас до лісу, їдьте, та тільки, щоб
мені було тихо!
Тільки ж рушили, поїхали в лісок,
Як заграє, заспіває полозок!
А за ним скрипун другий –
Ясеновий, заклинцьований, тугий.
Джерело: Усенко Павло. Саночки-скрипуни / П. Усенко ; мал. Л. Джолос, Є. Соловйова. – [Одеса], 1941. – С. 3-8.