• Література українською мовою
• Література російською мовою
• Пошук
• Про проект

Бандуренко, Євген Федорович

Бандуренко Євген Федорович
(1919-1969)

    Народився Євген Федорович Бандуренко (Бондаренко) 1919 року в сім'ї київського чоботаря. Згодом батьки переїхали в місто Бориспіль Київської області, де минули дитячі й юнацькі роки майбутнього поета.
    По закінченні середньої школи, у 1937 році поступив на філологічний факультет Київського університету, звідки у 1939 році був призваний в армію. Учасник Другої Світової війни. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.
    Після демобілізації жив в Одесі. У 1946-1954 роках очолював Одеську філію Спілки письменників України. Віршувати почав ще в дитинстві. Перша збірка поезій «Мечі і струни» вийшла 1945 року. Видав кілька книжок для юного читача: «Смішні пригоди», «Будьмо знайомі», «Дітям на гостинець», «Кому смішки, а кому на горішки», «А чому б не посміятись?». Член Спілки письменників СРСР з 1946 року.
    Є. Бандуренко вміє поєднувати в своїх віршах для дітей серйозне з гумористичним, веселим. Звідси й прагнення навіть ліричні поезії огорнути серпанком гумору. І цей гумор свіжий, дотепний. На теми, здавалося б, давно опрацьовані в літературі, але осмислені оригінально, в нових ракурсах. Не стало поета 1969 року.