Назад

Гнатове виправдання



 

Гнатове виправдання

 

Завітав якось до Гната
Родіон
Та й не вірить: це насправді,
А чи сон?

Гнат над книжкою схилився
Як мара
І підряд усі малюнки
Видира.

Родіон його за руку:
Друже мій!
Що ти робиш? Схаменися!
Пожалій!

Зиркнув Гнат на Родіона
Із-під брів
І, показуючи книжку,
Відповів:

Ну чого б її жаліти
Мусив я,
Як вона бібліотечна

Не моя!..

    Джерело: Бандуренко Євген Федорович. Гнатове виправдання : [вірш] / Є. Ф. Бандуренко // Кому смішки, а кому на горішки / Є. Ф. Бандуренко. – Одеса, 1961. – С. 11.