• Література українською мовою
• Література російською мовою
• Пошук
• Про проект

Гончар, Олесь Терентійович

Гончар Олесь Терентійович
(Біличенко Олександр Терентійович)
(1918-1995)

    Народився 3 квітня 1918 року в селі Ломівці, в передмісті Дніпропетровська у родині Біличенків. У 3 роки після смерті матері його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Кобеляцького району Полтавської області. Закінчив семирічку у сусідньому селі, потім навчався у Харківському технікумі журналістики. З 1937 року активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 році вступає до Харківського університету на філологічний факультет. У червні 1941 року Олесь Гончар у складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. Після війни завершив навчання у Дніпропетровському університеті. Пише роман «Прапороносці» (1948 р.) Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР та переїздить до Києва. З’являється повість «Земля гуде» (1947), дилогія «Таврія» (1952), кіноповість «Партизанська іскра» (1956) та «Перекоп» (1957).
    Виступав як літературознавець, історик мистецтва, критик. Відроджував українську культуру, мову, довгий час був депутатом Верховної Ради.
    Помер 16 липня 1995року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
    У 2005 році Президент України присвоїв Олесю Гончару звання Герой України (посмертно).