• Література українською мовою
• Література російською мовою
• Пошук
• Про проект

Невицька, Ірина Павлівна

Ірина Павлівна Невицька

(1886-1966)

      Ірина Невицька — українська письменниця Словаччини, громадська діячка. Вона народилася 10 грудня 1886 року в селі Збудська Біла на Лабірщині (Східна Словаччина). Батько — Павло Бурик, український інтелігент, випускник Будапештського та Віденського університетів, гімназійний професор, і мати — вроджена Анна Ковалицька, походили з родини священників. Своїм дітям батьки прищеплювали любов до віри предків, слова та народної пісні.
     Ірина Невицька закінчила німецьку школу, потім навчалась в Пряшівському університеті, але його не закінчила. З 1922 року і до смерті жила в Пряшеві. Перші твори друкувала в журналах «Неділя» та «Наука». Автор книжок «Правда побідила» (1924), «Дарунок» (1929), «Матій Куколка» (1968,1994) та кількох драматичних творів.
     У 1933 році будучи визначною письменницею І. Невицька переїжджає до Ужгорода та поринає в громадсько-політичне життя краю. Вона засновує жіночу секцію при товаристві «Просвіта», входить до Першої Руської Центральної Народної Ради, очолює Жіночий союз, як член центрального проводу УНО бере безпосередню участь у підготовці та проведенні виборів до Сойму Карпатської України. Померла 21 листопада 1966 р. у Пряшеві.