• Література українською мовою
• Пошук
• Про проект

Вовчок, Марко

Марко Вовчок
(1833-1907)

   22 грудня 1833 року в Орловській губернії народилася Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім Марко Вовчок). Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. У 1851 році вийшла заміж за Опанаса Марковича, який відбував заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. За декілька років глибоко вивчила мову та культуру українського народу.
   Класик української літератури, прозаїк, поетеса, перекладачка, видавець. У 1857-1865 роках трьома томами виходять її оповідання. Твори Марка Вовчка ще за життя були перекладені на багато європейських мов (чеська, болгарська, сербська, польська, словенська, італійська, французька, німецька, англійська та ін.) і отримали величезну популярність.
  Творчість письменниці різноманітна, але провідною темою є життя селян. «Інститутка» – перша в українській літературі соціально-побутова повість, найвидатніше досягнення Марка Вовчка. 
   Марко Вовчок вважається засновницею дитячої української прози. До її творчого доробку входить ряд казок та оповідань для дітей, зокрема, казки «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Ведмідь», історична повість «Невільничка» та  повість-казка «Кармелюк». Також вона перекладала для дітей твори французьких авторів, збирала й вивчала український фольклор, деякі з записаних нею пісень були надруковані.