Назад

Цікава сорока



Мал. О. Михайлової-РодіноїСорока, надто вже цікава,
Летить то в хащу, то в байрак густий,
Питає, як ся має ґава,
І Сойка, і Ворона, й Пава,
Щоб найновіші вісті лісом рознести.
Загляне то до Білчиної хати —
Щось розказать, а щось і прибрехати
Про Щиглика, про Солов'я,
Хто чим живе, що їсть, яка сім'я,
Чи не потрапив хтось із них до клітки
І чи слухняні їхні дітки.
Але нарвалася на лісникового Барбоса,
А той про неї дещо вже чував,
Тому і насварився: — Гав-гав-гав!—
В дупло вона до Дятла зирить скоса.
А вік — Куди ти сунеш носа? —
Хотів дзюбнуть її, та пожалів:
— Я б скрекотати пліток не велів!


Чопей І. Цікава Сорока // Чопей І. У лісовому царстві. - К., 1996. - С. 15.