Асканія-Нова
Автор:
Познанська, Марія Авакумівна
Степ! А де йому кінець?
Він кінця не має.
У степу, як острівець,
Зелен-гай зростає.
Це — перлина степова,
Славою багата.
Звуть Асканія-Нова
Край оцей, малята.
Із усіх кінців землі,
З кожної країни,
І великі, і малі
Тут живуть тварини.
Не за ґратами вони,
А на вольній волі
Ходять смирно табуни
В степовім роздоллі.
Вже із рук їдять зерно
Яки, лосі, лами;
З ними й зебри заодно
Дружать з пастухами.
В парку вдень і уночі
Голоси пташині:
Там фазани, павичі,
Сім'ї лебедині.
Тож Асканія-Нова —
Чарівна, мов казка.
Хто у ній ще не бував -
Приїздіть, будь ласка!
Познанська М. Асканія-Нова / М. Познанська // Познанська М. Щоб ти був щасливий. – К., 1977. - С. 33-34.