Вовчі ягідки
Автор:
Струцюк, Йосип Ґеорґійович
Лютий вовк, бо він сьогодні
цілий день блука голодний.
Завітав би у село –
там собаки, як назло.
Мав би ноги молоді,
не журився б він тоді.
Полетів би, наче куля,
не втекла б уже козуля!..
Йде понурий до ріки,
Коли бачить – ягідки!
- Ягідки – то штука гожа,
вгамувати голод можна, -
каже сам до себе вовк.
Розкусив одну і… змовк.
Що за ягоди такі:
ні солодкі, ні гіркі,
ані кислі, ні солоні,
тільки й того, що червоні! –
Крикнув качур з-над ріки:
- То ж бо в о в ч і я г і д к и! –
Опустився вовк на пень,
думав цілий довгий день:
«Ой, недобрі ягідки
наросли біля ріки!
Просто диво, хто б то міг
в о в ч и м и назвати їх!..»
Струцюк Й. Вовчі ягідки / Й. Струцюк // Струцюк Й. Я не шевчик і не кравчик / Й. Струцюк. – К., 1973. – С. 10.