Back

Хто розцвів перший?




Хто розцвів перший?

Відчула гусяча цибулька, що потепліло надворі. День тепло. Два тепло. Певно, весна прийшла.

Напружила вона всю силу, яку цілу зиму берегла, гострим дзьобиком-стебельцем проклюнула землю, проткнула торішнього ліщинового листка і визирнула на світ.

Визирнула на самому краєчку лісу.

Еге, та снігу вже як і не було! А небо синє,  а сонечко золоте. Справді весна.

Зраділа гусяча цибулька, випустила жовтеньку квіточку-зірочку та й запишалася:

-         Я першою розцвіла! Я першою розцвіла!..

І так їй приємно, аж пелюсточки румянитися почали.

Коли це чує:

-         А я хіба не розцвіла?

Дивиться гусяча цибулька – трохи нижче, біля канавки, хтось жовтіє.

Ой, та це ж пшінка весняна! Ти ба, коли ж вона встигла?

-         Вибачай, сестрице, не помітила. Це ми удвох  з тобою першими

розцвіли.

Пшінка весняна хотіла було підтакнути, як тут неподалік підвів синю

голівку розхідник:

-         І я перший!..

А з-за канавки зблиснула позолотою мати-й-мачуха:

- І я перша!..

- Не забувайте також і про мене, – виглянув з-під куща ряст і надув

фіолетові щічки.

Гусяча цибулька зовсім розгубилася. Вона зарумянилася і весь час

повторювала:

-         Он скільки нас перших!.. Он скільки нас!..

-         Знайшли чим хвалитися! Ви б краще про діло подумали – бджілок

хто буде годувати? – присоромила всіх красуня-медуниця і граціозно захитала синіми та рожевими чашечками. – Я ось із усіх сил стараюся.

Довкола медуниці й справді снувала заклопотана бджілка, безперервно

наспівуючи:

-         Дз-з! Дз-з!..

Тут до лісу прийшла Інна з бабусею.

-         Ой-йой, скільки квіток! – зраділа дівчинка.

 І запитала:

- Бабусю, а котрі з них підсніжники?

- Запізнилися ми, внучко, – відповіла бабуся. – Біленькі підсніжники вже відцвіли своє.

 

Джерело: Шморгун Євген Іванович. Хто розцвів перший?  / Є. І. Шморгун // Твори : в 3 т. / Є. І. Шморгун ; набір, верстка та дизайн Н. Романів. – Рівне, 2007. – Т. 1. – С . 395-396.