Back

Червоний капелюшок



 

 

 

Червоний капелюшок

         Талочці на день народження подаровано червоного капелюшка. Він був дуже гарний і личив дівчинці. Про це всі родичі і знайомі казали:

  - О, який чудовий капелюшок! У ньому Талочка стала ще гарнішою.

         Талочка майже не розлучалася з ним. Та якось червоний капелюшок десь зник. Талочка засумувала. Як це могло статися?! А може, він зачарований? Взялася його шукати. Шукали капелюшок і мама, і бабуся, навіть подружки приходили шукати. А він все не знаходився. Можливо, у кватирку вилетів?..

         «І як він тільки міг? Адже я нічим його не скривдила, - думала Талочка. – І на підлогу не кидала, завжди чемна з ним була…»

         Шукала, шукала дівчинка свого капелюшка, аж поки втратила будь-яку надію його знайти. Сіла вона якось на стільчику та й задумалась. Аж ось до неї підбіг менший братик Павлик і подав сестричці… червоного капелюшка. Вона навіть очам не повірила. Сплеснула в долоні:

          - Ой, Павлику, де ти його знайшов?

          - Не знайшов , а заховав, - щиро зізнався хлопчик.

          - Навіщо ж ти його ховав? – зі слізьми на очах допитувалася сестричка.

          - Бо… бо не хотів, щоб тебе… проковтнув злий вовк.

 

Джерело:     Поволоцький Григорій Федорович. Червоний капелюшок   / Г. Ф. Поволоцький // Добрий чарівник : оповідання  / Г. Ф. Поволоцький ; худож. С. Сєкало. –  Київ, 1985. – С. 10.