Хлопчик та їжак
Хлопчик та їжак
Шестирічний Коля, схилившись, заглядав під широкий лопух. Я підійшов ближче.
- Можна й мені подивитися?
Коля приклав до губів палець:
- Цс-с-с! Тихо, він спить, - прошепотів.
- Хто?
Хлопчик мовчки показав під лопух.
Я нахилився і побачити їжака. Він, згорнувшись у клубок, мабуть, спав. В колючій шубі йому нічого боятися.
- Молодець! – прошепотів я хлопчині. – Хай відпочиває.
- Може, то він після роботи. Втомився.
- А коли прокинеться, ти його додому забереш? – спитав я.
Хлопчик покрутив головою:
- Що йому в нас робити? А без діла пропаде, - як дорослий відповів мені.
- Ти любиш тварин?
- Люблю на них дивитися. Досі я ще ніколи не бачив живого їжака. Хай собі спить. І ми полишили їжакову схованку.
Джерело: Поволоцький Григорій Федорович. Хлопчик та їжак / Г. Ф. Поволоцький // Добрий чарівник : оповідання / Г. Ф. Поволоцький ; худож. С. Сєкало. – Київ, 1985. – С. 12.