Back

Плутана казка



Плутана казка

—    Жила собі одного разу дівчинка. Звали її Жовта Шапочка.
—    Ні, Червона!
—    Ой, я забув. Справді, Червона Шапочка. Покликала її мама й каже: «Послухай, Зелена Шапочко»...
—    Та ні, Червона!
—    Ой, я забув. Справді, Червона. «Піди до тітки Діоміри й занеси їй картопляне лушпиння».
—    Ні. Йди до бабусі та занеси їй пиріжка.
—    Ну, гаразд. Дівчинка зайшла в ліс і зустріла жирафу.
—    Ти переплутав! Зустріла вовка, а не жирафу!
—    І вовк її питає: «Скільки буде шість разів по вісім?»
—    Зовсім не так. Вовк її запитав: «Куди йдеш?»
—    Твоя правда. І Чорна Шапочка відповіла...
—    Це була Червона Шапочка, Червона, Червона!
—    Так, Червона, і вона відповіла: «Йду на торг по баклажанний соус».
—    Та що ти балакаєш! Вона відповіла: «Йду до хворої бабусі, та не знаю дороги».
—    Твоя правда. І кінь сказав...
—    Який кінь? Це був вовк.
—    Ай справді вовк. І він сказав так: «Сідай на сімдесят п'ятий трамвай, вийди на площі Дель Дуомо, поверни праворуч, там будуть три сходинки, а коло них лежатиме одне сольдо, обійди сходинки, візьми сольдо й купи собі жувальну гумку».
—    Дідусю, ти не вмієш розповідати казок. У тебе все переплутується. А жувальну гумку я хочу купити.
—    Гаразд, на тобі сольдо.
І дідусь знову взявся за газету.


      Джерело: Родарі Д. Плутана казка / Д. Родарі // Планета Новорічних Ялинок / Д. Родарі. – Київ, 1967. – С. 115-116.