Рік
.jpg)
РІК
Вітер снігом сипле в вічі,
На морозі аж пече, –
Місяць цей зветься січень –
Ніби різкою січе.
Далі більш зима лютує,
Десь на себе весну чує.
Кригою ставок закутий –
Так лютує місяць лютий.
Сонце все перемагає,
Снігову кору здіймає,
На березі бруньки в’яже.
Місяць мій, – береза каже, –
Назву – доберу сама –
Березень – буде ім’я.
Сніг вже щез, вже є і квіти:
Переліски, первоцвіти,
І фіалочки мигтять;
Пташки з вирію летять,
Цілий день на дворі діти, –
Другий місяць весни – квітень.
Промінь сонця творить дива –
Зеленіє добре нива,
Навкруги все ожило, –
Перше травня вже прийшол
Ось похід: дітей багато –
Весняне настало свято.
Ворушиться все створіння,
Черв підточує коріння.
Манить в ліс дітей суниця,
Розпочалась косовиця, –
Гострять коси косарі, –
Місяць червень надворі.
Сонце землю припікає,
Ось і липа зацвітає,
Достигає вже і жито. –
Все нам каже, що це ж літо.
На худобу напав сліпень, –
Вже минає місяць липень.
Стали довші літні ночі.
Садовина тішить очі.
Працю в полі серп кінчає, –
Місяць серпень вже минає.
Вже звозили з поля копи
Цілий день ціпи молотять.
Вже пішли до школи діти, –
Вересень кінчає літо.
Молоде все постаріє,
Лист зелений пожовтіє.
В теплий край летять пташки,
Мерзнуть в жовтень пастушки.
Все проходить, все минає,
Лист на дереві спадає,
І вже голий ліс і сад, –
Трусить снігом листопад…
Річка кригою укрилась,
Земля скрізь у груду збилась.
На дворі все завмирає, –
Місяць грудень наступає.
Джерело: Віхоть А. Рік / А. Віхоть ; мал. І. І. Іванова. - [Б. м.] : Державне видавництво України, 1928. - [15] с. : іл.