Back

Журавель та Чапля



 Журавель та Чапля

 

 

 

   Був собі Журавель — і за­думав він оженитися.

   «Кого-ж би то взяти?»

   «Візьму Чаплю!» — думає Журавель.

   От приходить до Чаплі та й каже:

                        «Оце я хочу тебе свата­ти,— чи підеш за мене?»

   Подумала Чапля та й каже:

                        «Ні, щось я не маю охо­ти за тебе йти!»

— «Ну, як не маєш, то й не маєш, Бог з тобою!» — каже Журавель, і пішов собі.

   Але згодом роздумалася Чапля, приходить до Журавля та й каже: «Знаєш що?» Я вже роздумалася і вже хочу йти за тебе!» — «А! — каже Жура­вель: — ти роздумалась? І я те­пер роздумався, — не хочу вже тебе брати!»

— «Ну, не хочеш, то й цур тобі!» — каже Чапля; пішла така розгнівана.

Тим часом Журавель, як почав знов думати, — розмір - кувався, іде знов до Чаплі: «Вибачай, — каже, — що я тоді так тобі від­казав. Тепер я надумався і хочу таки тебе браги!»

А! — каже Чапля: — ти надумався? Ніколи в світі! Іди з очей!

   Пішов Журавль. А Чапля, як почала думати, та й стала жалкувати: «Що це я нерозумна зро­била? На що я Журавлеві відмовила? Піду, скажу йому, що вже згоджуюсь!» Пішла Чапля, та куди там!

   Журавель уже й не думає її брати: «Що-ж це, каже, таке? Ти мені вже двічі гарбуза дала, та щоб я знов тебе сватав? Не хочу!»

— «Ну, не хочеш, то нехай тобі аби що!» А згодом знов почав Журавель дума­ти: — «От же таки одружуся! Піду до Чаплі, перепрошу її гарненько, може піде!»

   Пішов; але Чапля вже не хоче! А через який час каже, що вже пристає. Ну, коли-ж знов Жу­равель не хоче її брати! А там, дивись, знов Журавель іде свататися, так уже Чапля не хоче! І так вони все ходять та ходять до ції пори!