Журавель та Чапля
Автор:
Без автора
Журавель та Чапля
Був собі Журавель — і задумав він оженитися.
«Кого-ж би то взяти?»
«Візьму Чаплю!» — думає Журавель.
От приходить до Чаплі та й каже:
— «Оце я хочу тебе сватати,— чи підеш за мене?»
Подумала Чапля та й каже:
— «Ні, щось я не маю охоти за тебе йти!»
— «Ну, як не маєш, то й не маєш, Бог з тобою!» — каже Журавель, і пішов собі.
Але згодом роздумалася Чапля, приходить до Журавля та й каже: «Знаєш що?» Я вже роздумалася і вже хочу йти за тебе!» — «А! — каже Журавель: — ти роздумалась? І я тепер роздумався, — не хочу вже тебе брати!»
— «Ну, не хочеш, то й цур тобі!» — каже Чапля; пішла така розгнівана.
Тим часом Журавель, як почав знов думати, — розмір - кувався, іде знов до Чаплі: «Вибачай, — каже, — що я тоді так тобі відказав. Тепер я надумався і хочу таки тебе браги!»
— А! — каже Чапля: — ти надумався? Ніколи в світі! Іди з очей!
Пішов Журавль. А Чапля, як почала думати, та й стала жалкувати: «Що це я нерозумна зробила? На що я Журавлеві відмовила? Піду, скажу йому, що вже згоджуюсь!» Пішла Чапля, та куди там!
Журавель уже й не думає її брати: «Що-ж це, каже, таке? Ти мені вже двічі гарбуза дала, та щоб я знов тебе сватав? Не хочу!»
— «Ну, не хочеш, то нехай тобі аби що!» А згодом знов почав Журавель думати: — «От же таки одружуся! Піду до Чаплі, перепрошу її гарненько, може піде!»
Пішов; але Чапля вже не хоче! А через який час каже, що вже пристає. Ну, коли-ж знов Журавель не хоче її брати! А там, дивись, знов Журавель іде свататися, так уже Чапля не хоче! І так вони все ходять та ходять до ції пори!