Десятикласники
[Уривок з роману]
Після дзвінка перед німецькою мовою десятикласники повільно входили в клас. Біля дошки Марко Бубир розв’язував дівчатам нові приклади з тригонометрії і малював фантастичні профілі людей та примальовував до них звірячі тулуби. Декого з школярів і педагогів можна було впізнати. Ну, а «німкеню» Маргариту Генріхівну Шаєрман, прозвану королевою Марго, всі впізнали зразу, і сміх полетів аж у коридор. Сам Марко не сміявся, сповнений пихи та «світової скорботи».
В клас увійшли захоплені розмовою Аркадій, Вова Порада, Віктор Мартинов і ще ціла група учнів.
За ними пішов і Марко Бубир, штовхнувши по дорозі Яшу Баркіна. Яшу Марко зненавидів усім серцем ще з того часу, коли Яша задирався у восьмому класі і порівнював Марка з батьком. Із тої пори любов до Аркадія, що виступив на його захист не згасала в Марка. Впевненість, рішучість, цілеспрямованість Аркадія, його товариська теплота, зігрівали, заспокоювали Марка, давали розраду його настороженій самотності.
Раптом на стілець вилізла Бася Райцина:
- Товариші! Цікава новина…
Пара дівчат, що зосереджено крутилися у вальсі біля дошки, перервали свою важливу працю і підійшли до Басі. Шум в класі трохи затих, але не дуже, бо до Басиних сенсацій звикли:
- Товариші, мушу довести до вашого відома важливу новину. У Марго роман з Богданом Петровичем. Вона живе в сусідньому будинку біля нас, і я вчора бачила їх під руку, потім Богдан Петрович пішов до неї в гості…
- Яке єднання математики і німецької мови… - крикнув хтось із задньої парти.
Сенсація не справила того враження, на яке сподівалася Бася. Вона зстрибнула з стільця, бо хтось хутко крикнув від дверей:
- Поспішає Марго, осяяна вогнем палкого кохання!
Копиленко О. Дуже добре; Десятикласники.- К., 1978.- С. 251-428.