Back

Чи добре самому



 

Чи добре самому

 

Повернувся тато з відрядження, привіз дітям подарунки. Наталі дістався півник, Петрику – зайчик. Почали гратися: кожне своєю іграшкою.

         Через деякий час хлопець завередував:

-         Я хочу півника.

-         Давай поміняємося, – запропонувала сестричка. –

Я тобі півника віддам, а ти мені – зайчика.

-         Не хочу мінятися, – пхикає Петрик. – Нехай мені будуть і півник, і зайчик.

-         Бач, який розумний.  А  мені що?

-         Тоді сама грайся, – закопилив губу брат.

А сам собі подумав:  “Якби не Наталя, мені б дістався і півник ”.

Якось Наталя захворіла. Її відвезли до лікарні. Тато на роботі. Мама на кухні порається. Ходить Петрик по кімнаті, нудьгує. Іграшок багато, а –бавитися ними не хочеться: ні з ким.

Через два тижні Наталя повернулася додому. Зрадів Петрик.

-         Нумо гратися, – сказав сестричці.

Наталя кинулася до іграшок.

Посідали вони на килимок, весело танцює зайчик, голосно кукурікає півник. “Як-то хороше, коли ти не сам”, – радіє Петрик.

 

Джерело: Стеценко Микола Митрофанович. Чи добре самому / М. М. Стеценко // Чи добре самому : оповідання / М. М. Стеценко. – Київ, 1986. – С. 3-4.